Україна, 01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-Б, офіс 61

тел.: (044)3837691, 3837370, Kyivstar (098) 479-55-18 viber, Vodafone (099) 475-33-85, факс: (044)2852755



УКРАИНСКАЯ БИРЖА ДРАГОЦЕННЫХ МЕТАЛЛОВ

УВАГА! ФОРУМ!

УВАГА! ФОРУМ!

  
 
Новина детально
2020-04-27 Щодо деяких змін в законодавстві з фінансового моніторингу



28 квітня 2020 року набуває чинності Закон України від 6 грудня 2019 року №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), який прийнято з метою удосконалення процедури фінансового моніторингу та приведення законодавства у сфері запобігання та протидії у відповідність до стандартів фінансового моніторингу, зокрема, рекомендацій FATF та положень 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму».

Асоціація звертає увагу ломбардів на деякі нововведення Закону.

1. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

Відповідно до пункту 67 частини першої статті 1 Закону фінансовими операціями, що підлягають фінансовому моніторингу, є:

порогові фінансові операції;

підозрілі фінансові операції (діяльність).

Пороговими фінансовими операціями згідно із статтею 20 Закону є фінансові операції, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції, за наявності однієї або більше таких ознак:

надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім'ї та/або осіб, пов'язаних з політично значущими особами;

фінансові операції з готівкою (внесення, отримання коштів).

Підозрілими фінансовими операціями відповідно до статті 21 Закону вважаються фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов'язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб'єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу.

Згідно із пунктом 46 частини першої статті 1 Закону підозра – це припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції.

 

2. Ризик-орієнтований підхід

Одним із основних нововведень Закону є перехід до ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу.

Згідно із пунктом 53 частини першої статті 1 Закону ризик-орієнтований підхід - це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.

Відповідно до статті 7 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу у своїй діяльності зобов'язаний застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

Водночас, при визначенні критеріїв ризику суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати національну оцінку ризиків, рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу, а також типологічні дослідження Держфінмоніторингу України.

Крім положень щодо застосування ризик-орієнтованого підходу в статті 7 Закону також встановлено переліки клієнтів, операцій щодо яких в обов’язковому порядку встановлюється високий або неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин).

 

3. Належна перевірка клієнтів (у т.ч. ідентифікація, верифікація), посилені та спрощені заходи належної перевірки

Нововведенням Закону є запровадження поняття «належна перевірка», що включає в себе, зокрема:

1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

2) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

3) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

4) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Вимоги, положення щодо належної перевірки клієнтів встановлено у статті 11 Закону. У цій статті Закону також встановлені вимоги щодо проведення/здійснення верифікації, ідентифікації клієнтів.

Одночасно, статтею 12 Закону встановлено вимоги до обов’язковості проведення посилених заходів належної перевірки, відповідно до якої суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.

Залежно від ступеня ризику суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до статті 13 Закону може застосовувати спрощені заходи належної перевірки у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин.

 

4. Політично значущі особи - фізичні особи, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях

Відповідно до пункту 47 частини першої статті 1 Закону політично значущі особи - фізичні особи, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях.

Перелік осіб, які відносяться до політично значущих осіб (національних, іноземних тощо), зазначено у Законі.

Закон визначає публічним діячом особу, яка виконує або виконувала визначені публічні функції не залежно від будь-якого строку. Відтак, статус «публічного діяча» є пожиттєвим і не обмежується 3 роками, як це передбачено чинним законом. Окрім того, зменшується перелік осіб, які вважатимуться членами сім'ї публічного діяча.

Чинне законодавство про фінансовий моніторинг встановлює високий ступінь ризику щодо фінансових операцій з національними та іноземними публічними діячами. Водночас, Закон встановлює високий ступінь ризику тільки для операцій з іноземними публічними діячами, що спрощує процедуру належної перевірки клієнта-публічного діяча.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний додатково під час належної перевірки здійснювати стосовно клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов'язаними з політично значущими особами, такі заходи:

1) мати належну систему управління ризиками з метою виявлення факту належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до зазначеної категорії;

2) одержувати дозвіл керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 Закону (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов'язані між собою);

3) вживати достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов'язані ділові відносини чи операції з такими особами;

4) здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.

Обсяг дій суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо заходів, визначених пунктами 2 - 4 цієї частини, має бути пропорційним ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.

У разі якщо політично значуща особа перестала виконувати визначні публічні функції, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний продовжувати не менше ніж протягом дванадцяти місяців враховувати її триваючі ризики та вживати заходів, визначених пунктами 2 - 4 цієї частини, поки не переконається в тому, що такі ризики відсутні.

При цьому суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати ризики, що залишаються властивими політично значущій особі, зокрема:

рівень впливу, що особа може ще мати;

обсяг повноважень, якими вона була наділена;

зв'язок між минулими та чинними повноваженнями тощо.

 

5. Замороження активів

Нововведенням Закону є встановлення в ньому (стаття 22) положень щодо застосування процедури «замороження» активів, а саме відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону заборони, зокрема на здійснення розміщення, руху активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону активи – це кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права.

З набранням чинності Законом суб'єкт первинного фінансового моніторингу буде зобов'язаний негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також суб'єкт первинного фінансового моніторингу буде зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг України та СБУ про таке замороження.

Після замороження активів суб'єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє клієнту (особі) у письмовій формі про таке замороження на його (її) письмовий запит.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний негайно розморозити активи:

1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;

2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

Суб'єкт первинного фінансового монітори не пізніше наступного робочого дня після розмороження активів інформує про це Держфінмоніторинг України та Службу безпеки України.

Замороження/розмороження активів здійснюється у порядку, визначеному суб’єктом державного фінансового моніторингу, який здійснює державне регулювання і нагляд за діяльністю ломбарду, у межах їх повноважень.

 

6. Вимоги до бездоганної ділової репутації

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону бездоганна ділова репутація – це сукупність підтвердженої інформації про фізичну особу, що дає можливість зробити висновок про відсутність встановлених компетентними органами або судом порушень вимог законодавства, а також про відсутність судимості, яка не знята або не погашена в установленому законом порядку.

Нововведенням Закону є розширення переліку осіб, на які поширюються вимоги щодо їх бездоганної ділової репутації.

Згідно із положеннями абзацу другого частини четвертої статті 8 Закону бездоганну ділову репутацію повинні мати, зокрема:

керівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

заступник керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

відповідальний працівник;

особа, яка тимчасово виконує повноваження відповідального працівника у разі його відсутності;

інші працівники суб'єкта первинного фінансового моніторингу, залучені до проведення первинного фінансового моніторингу.

 

7. Зберігання, засвідчення копій документів, на підставі яких здійснюється належна перевірка, верифікація тощо

Відповідно до пункту 18 частини другої статті 8 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний зберігати (у спосіб, щоб оперативно надавати на запит відповідних суб'єктів державного фінансового моніторингу, та в обсязі, достатньому для відновлення інформації щодо конкретних фінансових операцій, у тому числі у разі необхідності надання як докази у кримінальному провадженні) документи (у тому числі електронні), їх копії, записи, дані, інформацію щодо заходів, вжитих з метою виконання вимог у сфері запобігання та протидії, зокрема щодо здійснення належної перевірки клієнтів (у тому числі ідентифікації та верифікації представників клієнтів, встановлення їх повноважень), а також осіб, яким суб'єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у встановленні ділових відносин та/або проведенні фінансових операцій, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи ділову, зокрема внутрішню, кореспонденцію, листування, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час здійснення належної перевірки клієнта), не менше п'яти років після припинення ділових відносин з клієнтом або завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом.

Одночасно, відповідно до частини сьомої статті 11 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел (якщо інше не передбачено цим Законом), здійснювати верифікацію. Офіційні документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб'єкт первинного фінансового моніторингу здійснив верифікацію, засвідчуються в порядку, встановленому суб'єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу.

 

8. Обробка персональних даних відповідно до вимог Закону

Відповідно до частини другої статті 2 Закону:

виконання Закону не є порушенням Закону України "Про захист персональних даних" в частині обробки персональних даних;

обробка персональних даних відповідно до вимог Закону здійснюється без отримання згоди суб'єкта персональних даних;

суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний під час здійснення ідентифікації клієнта інформувати його про покладені на такого суб'єкта первинного фінансового моніторингу зобов'язання щодо обробки персональних даних для цілей запобігання та протидії.

 

9. Неподання, несвоєчасне подання інформації Держфінмоніторингу України

Нововведенням Закону є встановлення відповідних переліків порушень, які відповідно до Закону будуть вважатись неподанням інформації Держфінмоніторингу України (стаття 33 Закону) або несвоєчасним поданням інформації Держфінмоніторингу України (стаття 34 Закону).

 

10. Повідомлення працівниками про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії

Нововведенням Закону є обов’язок для суб'єктів первинного фінансового моніторингу встановлювати для працівників процедури щодо повідомлення керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу та/або відповідального працівника про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, у тому числі без зазначення авторства (анонімно), із забезпеченням відповідних засобів (пункт 27 частини другої статті 8 Закону).

При цьому, відповідно до пункту 28 частини другої статті 8 Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний забезпечувати захист (не допускати звільнення чи примушення до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи піддання іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація (переатестація), зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або піддання загрозі таких заходів впливу) працівників у зв'язку з повідомленням ними керівника та/або відповідального працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу чи суб'єкта державного фінансового моніторингу про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

 

11. Відповідальність за порушення законодавства у сфері

Статтею 32 Закону передбачено перелік заходів впливу, які застосовуються у разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії:

1) письмове застереження;

2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб'єкта первинного фінансового моніторингу, у встановленому законодавством порядку;

3) покладення на суб'єкта перинного фінансового моніторингу обов'язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

4) штраф;

5) укладення письмової угоди із суб'єктом первинного фінансового моніторингу, за якою суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо (далі - угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії).

При цьому за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. Днем виявлення порушення є дата складання суб'єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання та нагляд за суб'єктом первинного фінансового моніторингу, документа, в якому зафіксовано порушення, виявлене під час здійснення нагляду.

Заходи впливу застосовуються протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

При визначенні заходу впливу та/або розміру штрафу суб'єкти державного фінансового моніторингу враховують обставини вчиненого порушення, у тому числі:

1) характер і тривалість порушення;

2) фінансовий стан суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

3) вигоду, одержану суб'єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, якщо сума такої вигоди може бути визначена;

4) збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена;

5) повторне вчинення однорідного правопорушення, за яке до суб'єкта первинного фінансового моніторингу протягом останніх трьох років застосовувалися заходи впливу;

6) ступінь відповідальності;

7) співпрацю суб'єкта первинного фінансового моніторингу з державними органами, включеними до системи запобігання та протидії.

До суб'єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи у таких розмірах:

1) за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов'язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, - до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 204 тисяч гривень);

2) за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 340 тисяч гривень);

3) за порушення порядку замороження/розмороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, та зупинення фінансових операцій - у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1 млн 700 тисяч гривень);

4) за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 204 тисяч гривень);

5) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 340 тисяч гривень);

6) за перешкоджання суб'єкту державного фінансового моніторингу у здійсненні ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит суб'єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії відповідно до цього Закону, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 340 тисяч гривень);

7) за невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії - у розмірі, що не перевищує суму грошового зобов'язання за такою угодою;

8) за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття заходів з усунення виявлених за результатами перевірки недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу - у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1 млн 700 тисяч гривень);

9) за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 340 тисяч гривень);

10) за порушення обмежень щодо обміну інформацією, визначених законодавством у сфері запобігання та протидії, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 204 тисяч гривень);

11) за незабезпечення захисту працівників, які повідомили керівника та/або відповідального працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу чи суб'єкта державного фінансового моніторингу про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 204 тисяч гривень);

12) за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб'єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, - у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не більше 135 млн 150 тис грн);

13) за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії - у розмірі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 51 тис грн).

Розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення. У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до суб'єкта первинного фінансового моніторингу, не може перевищувати для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими установами, - 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не більше 135 млн 150 тис грн).

Рішення (постанова) суб'єкта державного фінансового моніторингу про застосування до суб'єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу, передбачених цією статтею, може бути оскаржено у судовому порядку відповідно до законодавства протягом місяця з дня набрання ним чинності.

У разі якщо протягом місяця з дня набрання чинності рішенням (постановою) суб'єкта державного фінансового моніторингу про застосування до суб'єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу у формі штрафу суб'єкт первинного фінансового моніторингу письмово не повідомив суб'єкта державного фінансового моніторингу про добровільне виконання такого рішення (постанови), та таке рішення (постанову) не було оскаржено у судовому порядку, воно набуває статусу виконавчого документа, підлягає оформленню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання згідно із законодавством.

У разі якщо рішення (постанова) суб'єкта державного фінансового моніторингу про застосування до суб'єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу у формі штрафу протягом місяця з дня набрання ним чинності оскаржене у судовому порядку та адміністративним судом відкрите провадження у справу про оскарження зазначеного рішення, таке рішення набуває статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням у такій справі з урахуванням строків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону розмір штрафу за порушення суб'єктом первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері запобігання та протидії, вчинені таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу до набрання чинності цим Законом, визначається виходячи із розміру штрафу за відповідне порушення, встановленого законом на дату його вчинення.

 

12. Оновлення відомостей про бенефіціарних власників

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону внесено зміни до деяких законодавчих актів та встановлено вимоги, зокрема щодо необхідності:

подання юридичними особами, зареєстрованими до 28 квітня 2020 року, державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному законом, та структури власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності;

щорічного, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів подання державному реєстратору відповідних документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

Крім того, внесеними змінами також встановлено вимоги, зокрема щодо обов’язку юридичних осіб:

мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності;

підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни. Якщо зміни у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов’язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

у разі виявлення юридичною особою неповноти або неточностей чи помилок у раніше наданій державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридична особа не пізніше трьох робочих днів з дня їх виявлення повторно направляє відкориговані відомості в порядку, передбаченому законом.

Форма та зміст структури власності встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за погодженням з Міністерством юстиції України".

Відповідно до внесених Законом змін до законодавчих актів неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи тягне за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, від 17 тисяч до 51 тисячі гривень).

 

13. Щодо субєкта державного фінансового моніторингу, який відповідно до Закону здійснює державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону і з урахуванням Закону України від 12 вересня 2019 року № 79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання та нагляд за діяльністю ломбардів у сфері запобігання та протидії здійснює:

до 1 липня 2020 року – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

з 1 липня 2020 року – Національний банк України.

 

Звертаємо увагу керівників та відповідальних працівників на необхідність вивчення/ознайомлення з вимогами та положеннями Закону.

Відповідно до Закону відповідні суб’єкти державного фінансового моніторингу повинні розробити та затвердити нормативно-правові акти, необхідні для реалізації норма та положень Закону.

Проте, на сьогодні, не затвердженого нових нормативно-правових актів , які би у тому числі встановили порядок, правила тощо виконання вимог та положень Закону.

 
Email:

Пароль:

Нагадати?

Огляд преси

2014-01-17
Ювелиры Украины заявляют о полном уходе отрасли "в тень" в случае перевода на единую систему налогообложения



2013-11-25
Дорогие наши участники - ломбарды. Знайте, Вы самый позитивный и нужный сегмент небанковского финансового рынка. Видео.



2013-11-08
Власти будут штрафовать финучреждения за введение в заблуждение потребителей



2013-10-23
Где проще и лучше получить кредит для бизнеса - в автоломбарде или в банке


Оценка драгоценных металлов