ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 29.12.2005 р. N 13011/6/17-3116
Про розгляд листа
Державна податкова адміністрація України розглянула вашого листа від 14.12.2005 р. N ДК 02-140 та повідомляє.
Згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) об’єктом оподаткування платника податку – резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід, до складу якого, зокрема, включаються додаткові блага, надані працедавцем своєму працівнику (статті 1, 3, 4 Закону). До складу додаткових благ входять, зокрема, суми боргу платника податку, анульовані кредитором за самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства (частина "д" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону).
Податковим агентом щодо сум (вартості) наданих платником податку додаткових благ є підприємство, яке надало (виплатило) такі додаткові блага.
Відповідно до пп. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 Закону основна сума кредиту (позики) не є об’єктом оподаткування, тому протягом дії договору позики у платника податку – позичальника не виникає обов’язків щодо сплати податку з суми такої позики, за винятком випадків, визначених у пп. 4.2.9 "д" п. 4.2 ст. 4 Закону.
Таким чином, підприємство – податковий агент у податковому періоді (місяці), коли провадиться анулювання неповернутої суми позики, наданої платнику податку, має утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону (13 % на період до 2007 року) з суми анульованого боргу та повідомити про це податковий орган у податковому розрахунку ф. N 1ДФ.
Якщо у податковому періоді, коли має провадитись оподаткування, позичальник вже звільнився з підприємства-позикодавця, то згідно з пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону відповідальність за погашення податкового зобов’язання щодо суми неповернутої позики покладається на такого позикодавця – податкового агента.
Заступник Голови С. Лекарь
Надруковано:
"Галицькі контракти – Дебет-Кредит",
N 12, 20 березня 2006 р.