ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 18.10.2006 р. N 11774/6/17-0716
Про розгляд листа
(Витяг)
<…> При розгляді питання оподаткування, коли обмін об’єктами рухомого майна здійснюється між фізичною і юридичною особами, слід виходити ось з чого.
Згідно із Цивільним кодексом України (статті 715, 716), за договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна зі сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
Таким чином, якщо договір міни рухомого майна посвідчується нотаріально, то податковим агентом при ньому є нотаріус (п. 12.5 ст. 12 Закону), а особою, відповідальною за сплату податку, є сама фізична особа – власник майна, що обмінюється (продається). Така фізична особа має сплатити податок до або під час нотаріального посвідчення договору міни (купівлі-продажу) зі звичайної вартості рухомого майна.
Якщо ж міна (купівля-продаж) рухомого майна здійснюється без нотаріального посвідчення договору, то в даному випадку юридична особа, як передбачено п. 12.4 ст. 12 Закону, має виступити податковим агентом щодо звичайної вартості рухомого майна, яке відчужується фізичною особою. У податковому розрахунку ф. N 1ДФ дана операція має бути відображена за ознакою доходу 07.
Заступник Голови С. Лекарь
Надруковано:
"Галицькі контракти – Дебет-Кредит",
N 45, 6 листопада 2006 р.