Прийняття спадкоємців до учасників товариства….

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
від 20.10.2006 р. N 7591
Щодо прийняття спадкоємців до учасників товариства
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в межах компетенції розглянув <…> лист <…> та повідомляє наступне.
Господарські товариства діють на підставі установчих документів та діючого законодавства України.
Розробка і затвердження установчих документів є одним з етапів створення господарського товариства.
Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України в установчих документах суб’єкта господарювання повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
У засновницькому договорі засновники зобов’язуються утворити суб’єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб’єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб’єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.
У зв’язку з цим можна наголосити, що якщо при створенні господарського товариства учасники товариства при розробці та затвердженні установчих документів не передбачили порядок переходу частки та порядок обов’язкового вступу до товариства спадкоємців – то дане питання повинне регулюватися діючим законодавством України.
Так, відповідно до частини 1 статті 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
Важливо підкреслити, що перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи визначається статтею 147 Цивільного кодексу України.
У частині 5 цієї статті вказано, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи – учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки зі спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.
Слід звернути увагу на те, що на теперішній час діє спеціальний закон, який визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов’язки їх учасників та засновників – Закон України "Про господарські товариства".
Згідно зі статтею 55 цього Закону при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв’язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.
Тобто у відповідних випадках законодавством передбачені права спадкоємців в отриманні у власність частки майна в товаристві померлого учасника.
Але при цьому найголовніше є те, що вступ до товариства спадкоємців померлого учасника можливий тільки за обов’язковою згодою інших учасників (учасника) товариства в окремих випадках.
Так, згідно зі статтею 59 вищезгаданого Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема: визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, вирішення питання про виключення учасника з товариства.
З цих питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.
До цього потрібно додати й те, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (стаття 60 все того ж Закону).
Отже, як вбачається із вищевикладеного, враховуючи ситуацію, зазначену у вашому листі, на думку Держпідприємництва України, товариство може відмовити у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) тільки у разі прийняття рішення простою більшістю голосів учасників, які володіють у сукупності більш як 60 відсотків загальної кількості голосів учасників товариства.
Тобто один учасник товариства, що залишився, розмір частки внеску до статутного капіталу якого становить 15 відсотків, не може відмовити у прийнятті до товариства спадкоємців, які отримали спадщину від померлого учасника, розмір частки внеску до статутного капіталу якого становив 85 відсотків.
Оскільки в частині 3 статті 148 Цивільного кодексу України вказано, що спори, котрі виникають у зв’язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом, то Держпідприємництво України радить вам звернутися безпосередньо до суду.
Наприкінці важливо довести до вашого відома те, що Закон України "Про звернення громадян" стосується виключно звернень фізичних осіб.

Заступник Голови Г. Білоус

Надруковано:
"Податки та бухгалтерський облік",
N 23, 19 березня 2007 р.