ДПАУ розглянула лист щодо визначення звичайної ціни і повідомляє…..

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 12.04.2006 р. N 4103/6/15-0316
(Витяг)
ДПАУ розглянула лист ВАТ щодо визначення звичайної ціни і повідомляє.
Порядок визначення бази оподаткування операцій з продажу товарів (послуг) визначається ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі – Закон про ПДВ).
При цьому п. 4.1 ст. 4 Закону про ПДВ визначено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Аналогічна норма закладена і в п. 4.2 цієї ж статті, яким передбачено, що при продажу товарів (послуг) пов’язаній з продавцем особі база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. Визначення терміна "пов’язана особа" надано п. 1.26 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон).
Згідно з п. 1.17 ст. 1 Закону про ПДВ ряд термінів, які вживаються в цьому Законі, розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". У зв’язку з цим при визначенні рівня звичайної ціни необхідно керуватися нормами п. 1.20 ст. 1 Закону.
Відповідно до пп. 1.20.1 ст. 1 Закону звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 1.20.5 ст. 1 Закону визначено, що у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни – у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.

Директор Департаменту податку на прибуток та інших податківі зборів (обов’язкових платежів) Н. Хоцянівська

Надруковано:
"Бухгалтерія",
N 17, 23 квітня 2007 р.