Теперь проект будет передан на согласование в Минфин, Минэкономики, другие госорганы. В свою очередь, принять участие в обсуждении проекта можем и мы.
Уважаемые участники ВАЛ! Ассоциация ждет Ваших предложений, замечаний к проекту с целью дальнейшей передачи их в Госфинуслуг.
Внимание! Время ограничено! Замечания/предложения принимаются только до 7 июня!!
Проект
ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ
ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
______________2007 м. Київ № ____
Про погодження проекту Закону України
“Про ломбарди і ломбардну діяльність”
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 р. № 292, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України ПОСТАНОВИЛА:
1. Погодити проект Закону України “Про ломбарди і ломбардну діяльність” (додається).
2. Департаменту нагляду за фінансовими компаніями погодити проект Закону із заінтересованими органами виконавчої влади та подати до Кабінету Міністрів України у встановленому порядку.
3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на першого заступника Голови Комісії Литвина А.В.
Голова Комісії В. Альошин
Протокол № ___ засідання Комісії від ___
ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження Державної комісії
з регулювання ринків фінансових
послуг України
______________ 2007 № _____
Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про ломбарди і ломбардну діяльність
Цей закон визначає правові засади створення і діяльності ломбардів з надання ломбардних послуг, здійснення регулятивних і наглядових функцій за діяльністю з надання таких послуг.
Метою цього Закону є забезпечення стабільного розвитку діяльності ломбардів в України та захист інтересів споживачів ломбардних послуг.
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1) клієнти ломбарду – споживачі послуг, що надаються ломбардом;
2) ломбард – фінансова установа, яка здійснює виключно ломбардну діяльність відповідно до цього Закону;
3) ломбардна діяльність – діяльність ломбарду з надання фізичним особам фінансових кредитів та супутніх послуг ломбарду;
4) саморегулівна організація ломбардів – неприбуткове об’єднання ломбардів, створене з метою захисту інтересів своїх членів, якому за рішенням спеціального уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (далі – Уповноважений орган) делеговані повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринку ломбардних послуг, інші повноваження відповідно до статті 18 цього Закону;
5) свідоцтво про реєстрацію фінансової установи – документ встановленого зразка, який засвідчує факт набуття юридичною особою статусу фінансової установи та внесення Уповноваженим органом інформації про ломбард до Державного реєстру фінансових установ (далі – Реєстр);
6) супутні послуги ломбарду – послуги, пов’язані з наданням ломбардом фінансових кредитів, які є передумовою надання таких кредитів або випливають з їх надання.
Стаття 2. Законодавство про ломбардну діяльність
Ломбардна діяльність здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, цього та інших законів України і нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Стаття 3. Створення ломбарду
Ломбард може створюватись у формі державного, комунального підприємства або повного товариства з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Стаття 4. Найменування ломбарду
1. Повне найменування ломбарду повинне містити слово «ломбард», посилання на його організаційно-правову форму та містити інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм суб’єктів господарювання, установлених законодавством.
Не дозволяється використовувати найменування, яке повторює існуюче найменування іншого ломбарду або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснює ломбард.
2. Юридичні особи, створені в іншому порядку, ніж передбачено цим Законом, не мають права використовувати у своїх найменуваннях слово «ломбард» і не підлягають державній реєстрації під назвою, яка включає це слово.
Стаття 5. Засновники (учасники) ломбарду
1. Засновниками (учасниками) ломбарду можуть бути юридичні і фізичні особи, органи державної влади та місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом.
2. Особа може бути засновником (учасником) лише одного ломбарду.
3. Засновниками (учасниками) ломбарду не можуть бути юридичні особи, в яких ломбард має істотну участь.
Стаття 6. Установчі документи та органи управління ломбарду
1. Установчі документи ломбарду, крім відомостей, передбачених законодавством, повинні містити:
порядок затвердження внутрішніх правил або положень, що регламентують ломбардну діяльність;
порядок формування резервного та інших фондів ломбарду;
порядок створення та повноваження відокремлених підрозділів.
2. Органи управління ломбарду створюються, обираються (призначаються) і діють у порядку, визначеному законодавством та установчими документами ломбарду.
Стаття 7. Державна реєстрація ломбарду та набуття статусу фінансової установи
1. Державна реєстрація ломбарду як юридичної особи здійснюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
2. Ломбард набуває статусу фінансової установи з дати внесення про нього запису до Реєстру у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
3. Рішення Уповноваженого органу про відмову у внесені інформації до Реєстру може бути оскаржене юридичною особою у судовому порядку.
Стаття 8. Відокремлені підрозділи ломбарду
1. Ломбард зобов’язаний повідомляти Уповноважений орган про створення та ліквідацію відокремлених підрозділів у порядку та строки, встановлені Уповноваженим органом.
2. Ломбард має право створювати відокремлені підрозділи (філії, відділення, інші структурні підрозділи) у разі його відповідності вимогам, встановленим Уповноваженим органом.
3. Здійснення ломбардом діяльності через відокремлений підрозділ можливе тільки після внесення до Реєстру інформації про цей підрозділ.
4. Відокремлені підрозділи ломбарду мають право здійснювати всі або частину видів ломбардної діяльності, передбаченої положенням про підрозділ в межах установчих документів ломбарду, з урахуванням вимог та обмежень, встановлених Уповноваженим органом.
Стаття 9. Статутний (складений) капітал ломбарду
1. Статутний (складений) капітал ломбарду формується відповідно до вимог цього Закону.
2. Мінімальний розмір статутного (складеного) капіталу ломбарду не може бути менше суми, еквівалентної 30 000 євро.
До моменту державної реєстрації ломбарду його засновники повинні сплатити не менше ніж 50 відсотків своїх внесків (вкладів). Частина статутного (складеного) капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом року після державної реєстрації ломбарду.
Мінімальний розмір статутного (складеного) капіталу ломбарду збільшується в залежності від кількості відокремлених підрозділів на суму, еквівалентну не менше 5 000 євро на кожен відокремлений підрозділ, через який здійснюється ломбардна діяльність.
Перерахування розміру статутного (складеного) капіталу ломбарду у гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день укладення (затвердження) установчих документів ломбарду або прийняття ломбардом рішення про створення відокремленого підрозділу.
3. Статутний (складений) капітал ломбарду повинен бути сформований в розмірі, не меншому ніж мінімально встановлений цим Законом.
Статутний (складений) капітал ломбарду при його створенні повинен бути розміщений на рахунках комерційних банків, які є юридичними особами за законодавством України, у розмірі не менше ніж 50 відсотків його мінімального розміру.
4. Формування та збільшення розміру статутного (складеного) капіталу здійснюється виключно шляхом внесення грошових коштів.
5. Ломбард має право збільшувати розмір статутного (складеного) капіталу після виконання усіма засновниками (учасниками) своїх зобов’язань щодо формування попередньо заявленого статутного (складеного) капіталу в повному обсязі.
Ломбард не має права зменшувати розмір статутного (складеного) капіталу нижче мінімального розміру, встановленого частиною другою цієї статті.
Стаття 10. Резервний фонд ломбарду
1. Ломбарди зобов’язані формувати резервний фонд відповідно до вимог законодавства щодо формування резервного фонду.
2. Кошти резервного фонду ломбарду розміщуються:
1) у грошових коштах у касі, на рахунках у банку, в тому числі депозитних, в облігаціях внутрішніх державних позик, в банківських металах, в дорогоцінних металах та дорогоцінному камінні;
2) у нерухоме майно;
3) у цінні папери, які котируються на фондовій біржі і перебувають у офіційному лістингу, та державні цінні папери.
3. Резервний фонд ломбарду формується за рахунок щомісячного відрахування не менш як 5 відсотків прибутку, отриманого ломбардом за результатами діяльності за звітний місяць.
4. На кошти резервного фонду може бути накладено стягнення або арешт тільки після задоволення у повному обсязі вимог клієнтів ломбарду.
Стаття 11. Страховий резерв ломбарду
1. Ломбард формує страховий резерв для відшкодування безнадійної заборгованості, яка може виникнути внаслідок здійснення ломбардом діяльності з надання фінансових кредитів.
2. До безнадійної належать такі види заборгованості:
заборгованість за зобов’язаннями, за якими минув строк позовної давності;
прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії ломбарду, спрямовані на примусове стягнення майна заставодавця, не призвели до повного погашення заборгованості;
заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення;
заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу майна клієнта ломбарду, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії ломбарду щодо примусового стягнення іншого майна клієнта ломбарду не призвели до повного погашення заборгованості;
заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
3. Страховий резерв створюється у розмірі 10 відсотків від суми сукупних зобов’язань клієнтів ломбарду на останній робочий день звітного податкового періоду.
4. Кошти ломбарду в частині, яка дорівнює сумі обчисленого страхового резерву, можуть розміщуватися на рахунках у банку, в тому числі депозитних, в облігаціях внутрішніх державних позик, в банківських металах, в дорогоцінних металах та дорогоцінному камінні.
5. Порядок формування і використання страхового резерву встановлюється Уповноваженим органом.
6. На кошти ломбарду може бути накладено стягнення або арешт в частині, яка дорівнює сумі обчисленого страхового резерву, тільки після повного відшкодування безнадійної заборгованості, що склалася на момент прийняття рішення про стягнення або арешт.
Стаття 12. Ломбардна діяльність
1. Ломбард має право відповідно до законодавства надавати фізичним особам фінансові кредити у готівковій та безготівковій формах за рахунок власних або залучених коштів, крім депозитів, під заставу рухомого майна.
2. До супутніх послуг ломбарду належать:
1) зберігання майна;
2) оцінка майна, що надається в заставу;
3) передпродажна підготовка, продаж майна, що перебувало в заставі як забезпечення зобов’язань за договором фінансового кредиту;
4) виготовлення, переробка та продаж ювелірних і побутових виробів із брухту і виробів з дорогоцінних металів (крім банківських металів) і дорогоцінного каміння, що перебували у заставі як забезпечення зобов’язань за договором фінансового кредиту;
5) виконання функцій агента страховика при страхуванні заставленого майна;
6) обмін валют за агентським договором з банком.
3. Перелік видів ломбардної діяльності, зазначений у цій статті, у сукупності може здійснюватися лише юридичними особами, які є ломбардами.
4. Ломбард також може вчиняти цивільно-правові правочини, які випливають із його статусу юридичної особи та не суперечать законодавству.
Стаття 13. Умови здійснення ломбардної діяльності
1. Здійснення ломбардом діяльності, що відповідно до закону потребує наявності у нього відповідного дозволу/ліцензії, можливе лише за умови отримання такого дозволу/ліцензії.
Здійснення ломбардом діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок коштів, отриманих ломбардом від кредитних установ за кредитними договорами, не потребує отримання відповідної ліцензії.
2. Ломбард надає фінансові кредити відповідно до вимог цього Закону на підставі договору про надання фінансового кредиту, укладеного у письмовій формі з клієнтом ломбарду.
3. Договір про надання фінансового кредиту та інші договори, які укладаються ломбардом з клієнтами, повинні відповідати вимогам, встановленим до них законодавством.
4. Договір про надання фінансового кредиту повинен містити такі істотні умови:
найменування, дату та місце укладання договору;
найменування, місцезнаходження та реквізити ломбарду, його відокремленого підрозділу, у випадку укладання договору про надання фінансового кредиту через такий відокремлений підрозділ;
прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання та дані паспорта (номер, серія, дата видачі, орган, що видав) або іншого документа, що посвідчує фізичну особу, яка одержує фінансовий кредит;
умови надання та сума фінансового кредиту;
процент за користування фінансовим кредитом;
строк, на який надається фінансовий кредит;
посилання на договір застави, що забезпечує зобов’язання за договором фінансового кредиту;
термін виконання сторонами зобов’язань;
порядок внесення змін, та підстави для пролонгації, припинення та розірвання дії договору фінансового кредиту;
права та обов’язки сторін;
відповідальність сторін;
строк дії договору;
порядок вирішення спорів між сторонами;
відмітка про ознайомлення з документами та/або про надання клієнту інформації, обов’язкове ознайомлення з якими та/або надання яких передбачено законодавством;
підписи сторін;
інші умови за згодою сторін.
Договір про надання фінансового кредиту та договір, що забезпечує зобов’язання за договором фінансового кредиту, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті.
5. Набуття права власності ломбардом на предмет застави здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
Момент переходу права власності на предмет застави зазначається у договорі, що забезпечує зобов’язання за договором фінансового кредиту.
6. Договір про надання фінансового кредиту та інші договори, які укладаються ломбардом з клієнтами, повинні відповідати вимогам, встановленим до них законодавством.
7. Фінансовий кредит ломбарду повинен бути забезпечений заставою майна. Ломбард має право брати в заставу лише те майно, оціночна вартість якого перевищує суму фінансового кредиту, що надається ломбардом.
8. Оціночна вартість заставленого майна зазначається у договорі, що забезпечує зобов’язання за договором фінансового кредиту, та не може змінюватись у односторонньому порядку після укладення договору.
9. Відсотки за користування фінансовим кредитом нараховуються відповідно до умов договору за фактичний строк користування фінансовим кредитом та/або до моменту звернення стягнення на предмет застави.
10. Ломбард зобов’язаний відображати суму оцінки кожного предмету застави у бухгалтерському обліку та іншому обліку, передбаченому законодавством.
11. Ломбард набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.
12. Ломбард не має права пред’являти претензії до клієнта ломбарду щодо погашення заборгованості за договором фінансового кредиту після реалізації предмета застави або набуття ломбардом права власності на цей предмет.
13. Порядок звернення стягнення на заставлене майно встановлюється в договорі з клієнтом і не повинен суперечити законодавству.
14. За рахунок заставленого майна ломбард має право задовольнити свої вимоги за договором з клієнтом в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, – неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором.
15. Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог ломбарду, різниця повертається клієнту у строки, зазначені у договорі.
16. Ломбард самостійно розробляє правила надання фінансових кредитів та супутніх послуг. Правила повинні відповідати законодавству та не порушувати права клієнта.
17. Клієнт ломбарду має право вимагати від ломбарду звіт про фінансовий стан, підтверджений аудитором (аудиторською фірмою), а також документи, що підтверджують внесення інформації про ломбард до Реєстру.
18. Ломбард для здійснення окремих видів діяльності повинен мати фахівців, які відповідають встановленим законодавством вимогам.
Стаття 14. Регулювання відносин ломбарду з клієнтами
1. Відносини ломбарду з клієнтами регулюються законодавством, внутрішніми положеннями ломбарду та договором. Внутрішні положення та договір повинні відповідати законодавству та не порушувати права клієнта.
2. Ломбард відповідає за своїми зобов’язаннями згідно із законодавством.
Стаття 15. Ломбардна таємниця
1. Ломбардною таємницею є:
1) інформація про фінансовий стан, професійну та підприємницьку діяльність клієнта ломбарду, яка стала відомою ломбарду під час надання послуг клієнту ломбарду;
2) інформації про послуги, що надавалися клієнту ломбарду.
2. Інформація, що становить ломбардну таємницю, надається ломбардом за наявності наступних підстав:
1) на письмовий запит або з письмового дозволу клієнта ломбарду;
2) на письмову вимогу суду або за рішенням суду;
3) за письмовим запитом Уповноваженого органу та інших органів державної влади в межах їх компетенції, визначеної законами.
Стаття 16. Органи, що здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю ломбардів
1. Державне регулювання і нагляд за діяльністю ломбардів здійснює Уповноважений орган згідно з законодавством України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інші державні органи відповідно до їх компетенції.
2. Уповноважений орган може встановлювати перелік обов’язкових внутрішніх положень ломбарду та інші вимоги до ломбарду відповідно до своєї компетенції.
Стаття 17. Облік та звітність ломбарду
1. Ломбард зобов’язаний вести бухгалтерський облік та подавати звітність відповідно до вимог законодавства.
2. Органи ліцензування та регулювання діяльності ломбарду можуть встановлювати додаткові вимоги до обліку та звітності ломбардів.
3. Достовірність та повнота річної фінансової звітності ломбарду повинна бути підтверджена аудитором у порядку, встановленому законодавством.
Стаття 18. Об’єднання ломбардів та їх діяльність
1. Ломбарди мають право об’єднуватися на добровільних засадах для провадження своєї діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству та вимогам цього Закону.
2. Об’єднання ломбардів утримується за рахунок внесків його членів та інших коштів, отриманих на підставах не заборонених законодавством.
3. Об’єднання ломбардів діє на підставі статуту, який затверджується рішенням загальних зборів учасників об’єднання ломбардів.
Статут об’єднання ломбардів повинен містити:
найменування об’єднання ломбардів;
мету створення і завдання об’єднання ломбардів;
порядок утворення і повноваження органів управління об’єднання ломбардів;
права і обов’язки засновників та учасників об’єднання ломбардів;
умови і порядок вступу до об’єднання ломбардів та виходу з нього;
порядок сплати засновниками та учасниками об’єднання ломбардів вступних, членських та спеціальних внесків;
інформацію про джерела формування і порядок використання майна об’єднання ломбардів (у тому числі коштів);
порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю виконавчого та інших органів управління об’єднання ломбардів;
порядок внесення змін до статуту;
порядок припинення діяльності об’єднання ломбардів та вирішення майнових питань у зв’язку з його ліквідацією (реорганізацією).
Статут об’єднання ломбардів може містити також положення щодо інших питань його діяльності.
4. За рішенням Уповноваженого органу у визначеному ним порядку одному з об’єднань ломбардів може бути надано статус саморегулівної організації ломбардів.
5. Статус саморегулівної організації ломбардів може отримати неприбуткове об’єднання ломбардів, створене з метою захисту інтересів своїх членів.
6. Об’єднання ломбардів набуває статусу саморегулівної організації після внесення запису про нього до відповідного реєстру, який ведеться Уповноваженим органом.
7. Саморегулівна організація ломбардів у межах та в порядку, визначених Уповноваженим органом:
здійснює методичне забезпечення діяльності ломбардів;
організовує і проводить навчання та сертифікацію фахівців ломбардів;
розробляє і впроваджує правила поведінки ломбардів на ринках фінансових послуг;
проводить збирання та аналіз фінансової звітності, що подається ломбардами;
забезпечує представництво засновників і учасників саморегулівної організації ломбардів на ринках фінансових послуг та захист їх професійних інтересів;
надає інформаційну та консультативно-методичну підтримку учасникам саморегулівної організації ломбардів.
Стаття 19. Припинення діяльності ломбарду та втрата статусу фінансової установи
1. Припинення діяльності ломбарду здійснюється в порядку, передбаченому законодавством для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
2. Засновники (учасники) ломбарду або уповноважені ними органи зобов’язані письмово повідомити Уповноважений орган про прийняте рішення щодо припинення ломбарду протягом десяти робочих днів з дати прийняття такого рішення.
3. Державна реєстрація припинення ломбарду як юридичної особи здійснюється після виключення інформації про ломбард з Реєстру.
4. Ломбард втрачає статус фінансової установи та припиняє здійснення ломбардної діяльності з дати виключення інформації про нього з Реєстру.
5. Підставами для виключення інформації про ломбард з Реєстру є:
заява ломбарду про виключення інформації про нього з Реєстру;
прийняття рішення про припинення ломбарду як юридичної особи;
виявлення недостовірної інформації в документах ломбарду, що надані до Уповноваженого органу для набуття статусу фінансової установи;
систематичне невиконання ломбардом застосованих до нього Уповноваженим органом заходів впливу;
здійснення ломбардом діяльності з надання фінансових послуг без відповідної ліцензії, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню;
відсутність ломбарду за місцезнаходженням.
6. Рішення про виключення інформації про ломбард з Реєстру приймається за наявності підстав у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
7. Рішення Уповноваженого органу про виключення інформації про ломбард з Реєстру може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку.
Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набуває чинності з дня його опублікування.
2. Ломбарди, створені до набрання чинності цим Законом, зобов’язані:
– протягом року з дня набрання чинності цим Законом сформувати статутний (складений) капітал у відповідності до цього Закону;
– протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону та надати документи, які це підтверджують, Уповноваженому органу.
У випадку невиконання ломбардом вимог, визначених цим пунктом у зазначений строк, він зобов’язаний припинити надання фінансових послуг.
Невиконання ломбардом визначених цим пунктом обов’язків є підставою для виключення його з Реєстру та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи.
3. Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність з цим Законом застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Аналіз регуляторного впливу
Закону України “Про ломбарди і ломбардну діяльність”
Проект Закону України “Про ломбарди і ломбардну діяльність” (далі – Закон про ломбарди) розроблений Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі – Держфінпослуг).
1. Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання
Відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” ломбарди віднесено до фінансових установ, які відповідно до закону надають одну чи декілька фінансових послуг та які внесені до відповідного державного реєстру в порядку, встановленому законом.
Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” вимагає вдосконалення чинного законодавства щодо регулювання правовідносин у сфері діяльності фінансових установ, зокрема ломбардів.
Діяльність ломбардів регулюється на сьогодні значною кількістю нормативно-правових актів, які через недостатню правову визначеність окремих норм негативно впливають на розвиток ломбардної діяльності в Україні.
Закон про ломбарди спрямований на правове забезпечення розвитку і діяльності ломбардів в Україні, створення належного конкурентного середовища на ринку ломбардних послуг та забезпечення захисту інтересів споживачів цих послуг.
2. Визначення цілей державного регулювання
Метою державного регулювання є створення державної системи регулювання правовідносин у сфері ломбардної діяльності та необхідних правових механізмів реалізації ломбардами визначених для них функцій, сприяння розвитку та діяльності ломбардів, підвищення прозорості операцій, що здійснюються ломбардами, посилення контролю за їхньою діяльністю та забезпечення захисту прав споживачів ломбардних послуг.
Зазначений проект Закону про ломбарди є однією з ланок удосконалення і розвитку фінансової системи держави.
3. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей, аргументи та переваги обраного способу досягнення установлених цілей
Альтернативним способом є збереження існуючого стану справ, але чинне законодавство не відповідає вимогам сьогодення, ряд законів України та інших нормативно-правових актів щодо діяльності ломбардів суперечать один одному, що призводить до неоднозначного застосування норм чинного законодавства в практичній діяльності.
Визначена проблема може бути розв’язана саме за допомогою прийняття Закону про ломбарди, який є спеціальним регуляторним актом, що визначає організаційні і правові засади створення, діяльності та ліквідації ломбардів, порядок надання ломбардних послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання цих послуг.
4. Механізм і заходи, які забезпечують розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта
Принципами досягнення цілей державного регулювання є прийняття спеціального нормативно-правового акта, спрямованого на безпосереднє врегулювання та встановлення особливостей порядку створення, реєстрації та інших питань, пов’язаних із діяльністю ломбардів.
Такий принцип та спосіб розв’язання проблеми є найбільш ефективним.
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Прийняття Закону про ломбарди дозволить створити ефективну державну систему регулювання правовідносин у сфері ломбардної діяльності, необхідні правові механізми реалізації ломбардами визначених для них функцій та забезпечить захист споживачів ломбардних послуг.
Вплив зовнішніх факторів відсутній.
Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових витрат із Державного бюджету.
6. Очікувані результати прийняття акта
Прийняття Закону про ломбарди сприятиме поліпшенню і розвитку діяльності ломбардів, створенню прозорих умов надання послуг ломбардами та забезпеченню захисту інтересів споживачів таких послуг, створенню державної системи регулювання правовідносин та контролю за ломбардною діяльністю.
7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта
Акт набирає чинності з дня опублікування його в засобах масової інформації відповідно до законодавства та передбачає перехідний період для приведення діяльності ломбардів у відповідність до вимог, установлених цим регуляторним актом.
8. Визначення показників результативності регуляторного акта
Показниками результативності регуляторного акта є кількість ломбардів, що діятимуть на ринку та будуть створені після прийняття цього нормативного акта, показники діяльності ломбардів.
Дія нормативного акта поширюватиметься на всі ломбарди, що здійснюють або здійснюватимуть діяльність на території України.
Надходження до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта, передбачаються у вигляді отримання коштів за видачу та/або переоформлення ліцензій на здійснення ломбардами діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, сплати податків, зборів та платежів, відповідно до законодавства.
Поінформованість суб’єктів господарювання та фізичних осіб із положеннями акта здійснюватиметься шляхом опублікування акта в засобах масової інформації в порядку, передбаченому законодавством.
9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта
Відстеження результативності регуляторного акта не потребує додаткових організаційних заходів Держфінпослуг і проводитиметься на підставі аналізу застосування норм законодавчих актів щодо порядку надання фінансових послуг ломбардами, а також шляхом аналізу звітної інформації та проведення перевірок відповідно до законодавства України, як частини державного регулювання та нагляду за фінансовими установами.
Результативність регуляторного акта також відстежуватиметься на основі даних про кількість ломбардів, що надають фінансові і супутні послуги, обсягів операцій із фінансовими активами та кількості укладених ними договорів при наданні таких послуг. Інформація щодо надання ломбардами фінансових кредитів та супутніх послуг розкриватиметься при поданні ними фінансової звітності і перевірятиметься при проведенні Держфінпослуг планових та позапланових перевірок.
Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься до дня набрання чинності цим регуляторним актом шляхом моніторингу звернень суб’єктів ринку фінансових послуг, зацікавлених організацій та державних органів у разі їх надходження, а також на підставі статистичних даних щодо діяльності ломбардів. Якщо для визначення значень показників результативності регуляторного акта використовуватимуться виключно статистичні дані, базове відстеження результативності може бути здійснене після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.
З метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей повторне відстеження результативності буде здійснене через рік після набрання чинності регуляторним актом.
Періодичне відстеження результативності регуляторного акта проводитиметься раз на три роки після проведення повторного відстеження.
Аналіз регуляторного впливу підготовлено Департаментом нагляду за фінансовими компаніями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (м.Київ-001, вул. Б.Грінченка, 3, тел. 234-99-43).
Голова Державної комісії з регулювання
ринків фінансових послуг України В. Альошин