ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
від 24.05.2007 р. N 3742
Про документ про передачу права засновника (учасника) іншій особі
На <…> лист <…> щодо надання роз’яснення деяких норм законодавства, в межах компетенції, повідомляємо наступне.
Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" (далі – Закон), у разі внесення змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу засновників (учасників), додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передачу права засновника (учасника), або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи.
Засновники та учасники господарських організацій володіють так званими корпоративними правами. Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина перша статті 167 Господарського кодексу України). Отже, корпоративні права виникають у особи, яка в обмін на майнову участь у господарській організації отримує право на частку в її статутному фонді (майні).
Виходячи із зазначеного вище можна зробити висновок, що корпоративні права і майновий вклад у статутний фонд господарської організації є нероздільними і при передачі корпоративних прав неодмінно передається частка майна у статутному фонді, яка закріплена за ними.
Згідно із статтею 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.
Визначення майнових прав міститься у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Згідно зі статтею 3 цього Закону майновими правами визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Отже, корпоративні права є різновидністю майнових прав, які безпосередньо пов’язані з майном і не можуть передаватися окремо від майна.
Звертаємо увагу, що згідно зі статтею 1 ЦКУ особисті немайнові та майнові відносини (цивільних відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (Цивільним кодексом України).
Документом про передачу права засновника (учасника) іншій особі, з одночасною передачею відповідного майна, який має подаватися державному реєстратору, враховуючи норми глав 24, 54, 55 ЦКУ, може бути договір купівлі-продажу, міни, дарування або заява засновника про передачу права засновника іншій особі. Зміст такої заяви має містити положення про передачу майнових, немайнових прав, обов’язків іншій особі, відсутність будь-яких претензій тощо.
Одночасно звертаємо вашу увагу на те, що, відповідно до абзацу шостого статті 6 Закону України "Про адвокатуру" при здійсненні професійної діяльності адвокат має право отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань.
В. о. Голови К. Ващенко
Надруковано:
"Галицькі контракти – Дебет-Кредит",
N 34, 20 серпня 2007 р.