ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 23.07.2008 р. N 14730/7/15-0517
Державна податкова адміністрація України з метою належної організації адміністрування податку на прибуток повідомляє про застосування пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині страхування об’єкта застави.
Відповідно до пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон про прибуток) до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов’язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров’я або інших ризиків, пов’язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов’язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов’язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств – за звітний податковий рік.
Згідно зі ст. 8 і 10 Закону України від 02.10.92 р. N 2654-XII "Про заставу" (зі змінами та доповненнями) ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо предмет застави не підлягає обов’язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість.
Пунктом 1.32 ст. 1 Закону про прибуток дано визначення терміна "господарська діяльність" – це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Виходячи з наведеного, у разі якщо підприємство отримує фінансовий кредит для використання його у власній господарській діяльності, то витрати у вигляді страхових платежів на страхування власного заставленого майна включаються заставодавцем до валових витрат такого платника податку з урахуванням обмеження, розмір якого встановлено абзацом третім пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону про прибуток.
Одночасно Державна податкова адміністрація України повідомляє, що положення абзаців сьомого – дев’ятого листа Державної податкової адміністрації України від 21.01.2002 р. N 413/6/15-1416 необхідно вважати такими, що втратили чинність.
Заступник Голови |
С. Чекашкін |