19 травня 2009 року Верхоною Радою України було прийнято у першому читанні проект Закону України "Про ломбарди і ломбардну діяльність". З текстом законопроекту ви можете ознайомитись нижче.
Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про ломбарди і ломбардну діяльність
Цей Закон визначає організаційні, правові та економічні засади утворення і діяльності ломбардів та здійснення регулятивних і наглядових функцій, пов’язаних з діяльністю ломбардів.
Стаття 1. Поняття ломбарду та ломбардної діяльності
1. Ломбард – це небанківська фінансова установа, що провадить діяльність з надання фізичним особам фінансових кредитів під заклад, із зберігання речей та супутню діяльність (ломбардна діяльність).
2. Ломбарду забороняється провадити інші, ніж визначені цим Законом, види діяльності на засадах підприємництва.
Стаття 2. Законодавство про ломбарди та ломбардну діяльність
1. Ломбарди утворюються і діють відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", "Про заставу", цього Закону та інших законів України і виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Стаття 3. Організаційно-правова форма ломбарду
1. Ломбард утворюється у формі повного товариства або державного чи комунального підприємства.
Стаття 4. Найменування ломбарду
1. Повне та скорочене найменування ломбарду повинне містити слово "ломбард", посилання на його організаційно-правову форму та інші відомості згідно з вимогами до найменування юридичних осіб, установленими законодавством.
2. Не дозволяється використовувати найменування, яке повторює найменування (як повне, так і скорочене) іншого ломбарду або яке вводить в оману щодо видів діяльності, які провадить ломбард.
3. Юридичні особи, утворені в іншому порядку, ніж передбачено цим Законом, не мають права використовувати у своїх найменуваннях слово "ломбард" або похідні від нього слова.
Стаття 5. Облік, звітність та оподаткування діяльності ломбарду
1. Ломбард зобов’язаний:
вести бухгалтерський облік, складати, подавати та оприлюднювати фінансову звітність відповідно до законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність;
вести облік своїх операцій, складати та подавати спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (далі – уповноважений орган) фінансову звітність та інші звітні дані відповідно до нормативно-правових актів уповноваженого органу;
подавати органам державної податкової служби та іншим державним органам відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).
2. Діяльність ломбарду оподатковується відповідно до законів з питань оподаткування.
Стаття 6. Установчі документи ломбарду
1. Крім відомостей, передбачених законодавством, в установчих документах ломбарду повинні зазначатися порядок затвердження внутрішніх положень (правил), що регламентують ломбардну діяльність, порядок створення відокремлених підрозділів ломбарду та їх повноваження і порядок формування та використання резервного та інших фондів ломбарду.
2. Документ про внесення до Державного реєстру фінансових установ запису про ломбард, виданий уповноваженим органом, або його завірена копія повинні бути доступні для ознайомлення клієнтів ломбарду та розміщені на видному місці у приміщеннях ломбарду та його відокремлених підрозділів.
Стаття 7. Відокремлені підрозділи ломбарду
1. Ломбард має право відкривати відокремлені підрозділи лише у разі його відповідності установленим уповноваженим органом вимогам щодо відкриття ломбардом відокремлених підрозділів.
Стаття 8. Особливі вимоги до статутного (складеного) капіталу ломбарду
1. Мінімальний розмір статутного (складеного) капіталу ломбарду встановлюється у сумі, еквівалентній 30000 євро.
2. До моменту набуття ломбардом статусу фінансової установи статутний (складений) капітал ломбарду повинен бути сплачений у повному розмірі, визначеному установчими документами ломбарду.
3. Розрахунок розміру статутного (складеного) капіталу ломбарду здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день укладення засновницького договору або затвердження статуту ломбарду.
Стаття 9. Фонди та резерви ломбарду
1. Ломбард створює резервний фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 процентів статутного (складеного) капіталу.
2. Ломбард може створювати інші фонди та резерви відповідно до законодавства або установчих документів.
Стаття 10. Діяльність ломбарду з надання фінансових кредитів
1. Ломбард надає фінансові кредити фізичним особам під заклад за рахунок власних та/або залучених від юридичних осіб та/або фізичних осіб – учасників ломбарду коштів.
Ломбард надає фінансові кредити на підставі договорів фінансового кредиту і застави.
Фінансовий кредит та застава можуть бути оформлені у письмовій формі у вигляді змішаного договору, який за змістом повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 11 і 12 цього Закону.
2. Ломбард надає фінансові кредити у гривнях у готівковій або безготівковій формі.
3. Ломбард не може залучати вклади (депозити).
4. Проценти за фінансовим кредитом сплачуються за фактичний строк користування фінансовим кредитом при поверненні кредиту (основної суми боргу).
Фактичним строком користування фінансовим кредитом є період з дати отримання коштів позичальником до дати повернення кредиту та сплати процентів за ним або звернення ломбардом стягнення на предмет закладу.
5. Розмір фінансового кредиту, що надається ломбардом, не повинен перевищувати суму оцінки предмета закладу.
Закладом забезпечуються зобов’язання позичальника за договором фінансового кредиту у повному обсязі.
6. Предмет закладу зберігається ломбардом.
Ломбард зобов’язаний:
забезпечувати схоронність предмета закладу;
страхувати предмет закладу в обсязі його вартості за рахунок та в інтересах заставодавця, якщо інше не передбачено договором;
сплачувати податки та збори, пов’язані з володінням предметом закладу, за рахунок заставодавця;
належним чином утримувати предмет закладу, нести відповідальність за нього у разі, коли немає доказів, що втрата, пошкодження або загибель предмета закладу сталися внаслідок непереборної сили;
негайно повідомляти заставодавця про виникнення загрози загибелі чи пошкодження предмета закладу;
у разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження предмета закладу змінити спосіб, місце та інші умови його зберігання, не чекаючи відповіді заставодавця;
негайно повернути предмет закладу після виконання заставодавцем або третьою особою забезпеченого закладом зобов’язання.
7. Ломбард набуває право звернення стягнення на предмет закладу в разі, коли на момент закінчення строку договору фінансового кредиту зобов’язання позичальника за договором не виконані в повному обсязі.
З набуттям ломбардом права звернення стягнення на предмет закладу зобов’язання позичальника за договором фінансового кредиту вважаються припиненими (погашеними) у повному обсязі.
8. Ломбард має право в порядку, встановленому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернути стягнення на предмет закладу шляхом набуття права власності на нього або продажу заставленого майна третій особі, зокрема з аукціону (публічних торгів).
Під час реалізації предмета закладу шляхом продажу з аукціону (публічних торгів) початковою ціною предмета закладу є сума його оцінки, зазначена у договорі застави.
Позичальник зберігає право в будь-який час до моменту реалізації предмета закладу припинити звернення стягнення на предмет закладу шляхом виконання забезпеченого закладом зобов’язання.
Стаття 11. Договір фінансового кредиту
1. Ломбард надає фінансові кредити на підставі договору фінансового кредиту, який укладається у письмовій формі.
Договір фінансового кредиту повинен містити такі істотні умови:
1) найменування, дату та місце укладення договору;
2) найменування, місцезнаходження, реквізити ломбарду, а також його відокремленого підрозділу в разі укладення договору через такий відокремлений підрозділ;
3) реквізити документа, виданого уповноваженим органом, про внесення до Державного реєстру фінансових установ запису про ломбард, а у разі укладення договору через відокремлений підрозділ ломбарду – також про такий відокремлений підрозділ;
4) прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання, дані паспорта (серія, номер, ким і коли виданий) або іншого документа, що посвідчує фізичну особу, яка одержує фінансовий кредит, та її ідентифікаційний номер;
5) умови надання та суму фінансового кредиту;
6) проценти за користування фінансовим кредитом;
7) строк, на який надається фінансовий кредит;
8) посилання на договір застави, згідно з яким забезпечується зобов’язання за договором фінансового кредиту;
9) терміни виконання сторонами зобов’язань;
10) порядок внесення змін, підстави для продовження, припинення дії та розірвання договору фінансового кредиту;
11) права та обов’язки сторін, зокрема право позичальника достроково виконати свої зобов’язання за договором;
12) відповідальність сторін;
13) строк дії договору;
14) порядок розв’язання спорів між сторонами.
2. Продовження строку договору фінансового кредиту може здійснюватися за умови повної сплати процентів, визначених таким договором, якщо інше не передбачено договором.
Стаття 12. Договір застави
1. Зобов’язання позичальника за договором фінансового кредиту забезпечуються закладом відповідно до договору застави. Договір застави укладається у письмовій формі та повинен містити такі істотні умови:
1) найменування, дату та місце укладення договору;
2) найменування, місцезнаходження та реквізити ломбарду, а також його відокремленого підрозділу у разі укладення договору через такий відокремлений підрозділ;
3) прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання, дані паспорта (серія, номер, ким і коли виданий) або іншого документа, що посвідчує фізичну особу, яка укладає договір, та її ідентифікаційний номер;
4) суть, розмір і строк виконання зобов’язання, забезпеченого закладом;
5) опис та суму оцінки предмета закладу;
6) розмір плати за зберігання або умову про безоплатність зберігання предмета закладу;
7) порядок внесення змін, підстави для продовження, припинення дії та розірвання договору;
8) інформацію про згоду або незгоду заставодавця на страхування ломбардом предмета закладу за рахунок та в інтересах заставодавця;
9) інформацію про згоду або незгоду заставодавця на користування ломбардом предметом закладу;
10) права та обов’язки сторін;
11) відповідальність сторін;
12) термін повернення предмета закладу заставодавцю;
13) строк дії договору;
14) порядок розв’язання спорів між сторонами.
Стаття 13. Діяльність ломбарду із зберігання речей
1. Ломбард провадить діяльність із зберігання рухомих речей фізичних осіб, у тому числі предмета закладу, яким забезпечено зобов’язання за договором фінансового кредиту.
2. Зберігання ломбардом предмета закладу, яким забезпечено зобов’язання за договором фінансового кредиту, здійснюється на підставі договору застави. Зберігання ломбардом інших речей здійснюється на підставі договору зберігання, що оформлюється шляхом видачі ломбардом поклажодавцю іменної квитанції.
Іменна квитанція повинна містити:
1) повне найменування та місцезнаходження ломбарду, а у разі прийняття речі на зберігання відокремленим підрозділом ломбарду – також повне найменування та місцезнаходження цього підрозділу;
2) прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання та дані паспорта (серія, номер, ким і коли виданий) або іншого документа, що посвідчує особу поклажодавця;
3) опис та сума оцінки речі, прийнятої на зберігання;
4) дату прийняття речі на зберігання та строк її зберігання;
5) плату за зберігання речі та строки її внесення.
3. Плата за зберігання речі ломбардом встановлюється у процентах на рік суми оцінки прийнятої на зберігання речі.
Витрати ломбарду на зберігання речі включаються до плати за її зберігання.
Засновницьким договором (статутом) ломбарду або договором застави може бути передбачено безоплатне зберігання предмета закладу, яким забезпечено зобов’язання за договором фінансового кредиту.
4. Ломбард страхує на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання за договором зберігання, від ризиків втрати, випадкового знищення, випадкового пошкодження та псування на весь період зберігання таких речей.
5. У разі коли поклажодавець не забрав річ з ломбарду після закінчення трьох місяців від дня завершення строку дії договору зберігання, ломбард має право на власний розсуд обрати один із таких способів продажу речі:
1) продаж речі шляхом укладення договору купівлі-продажу з будь-якою іншою особою-покупцем за ціною, не нижчою ціни, визначеної під час прийняття речі на зберігання;
2) продаж речі шляхом передачі її для реалізації спеціалізованим організаціям на аукціоні (публічних торгах). При цьому початковою ціною речі є сума її оцінки, визначена під час прийняття речі на зберігання.
Договір купівлі-продажу речі, яку поклажодавець не забрав з ломбарду, укладається ломбардом від імені поклажодавця і є правовою підставою для набуття покупцем права власності на відповідне рухоме майно.
6. Ломбард розподіляє доходи від продажу речі, яку поклажодавець не забрав з ломбарду, в такій послідовності:
1) покриття витрат з організації продажу речі;
2) плата за зберігання речі за весь фактичний час її зберігання в ломбарді;
3) повернення залишку виторгу від продажу речі поклажодавцю.
Ломбард протягом десяти днів із дня продажу речі, яку поклажодавець не забрав з ломбарду, зобов’язаний подати йому письмовий звіт про результати продажу.
Стаття 14. Супутня діяльність ломбарду
1. Супутня діяльність ломбарду – це діяльність, пов’язана з видачею ломбардом фінансових кредитів.
Супутньою діяльністю є:
агентська діяльність із страхування предмета закладу, яким забезпечено зобов’язання за договором фінансового кредиту;
продаж предмета закладу, на який ломбардом звернено стягнення;
передпродажна підготовка предмета закладу, на який ломбардом звернено стягнення шляхом набуття права власності.
Стаття 15. Правила ломбардної діяльності
1. Перелік обов’язкових внутрішніх положень (правил), що регламентують ломбардну діяльність, та вимоги до них встановлюються уповноваженим органом.
2. Ломбард провадить діяльність відповідно до правил ломбардної діяльності, які повинні містити:
1) граничні суми та строки фінансових кредитів, що надаються ломбардом;
2) граничні розміри процентних ставок за фінансовими кредитами, що надаються ломбардом;
3) граничні розміри плати за зберігання ломбардом майна;
4) права, обов’язки та відповідальність ломбарду та позичальників і поклажодавців (далі – клієнти ломбарду);
5) порядок створення та використання резервного фонду, страхового резерву та інших фондів ломбардів, зокрема розміри відрахувань до них.
Правила ломбардної діяльності можуть містити також інші умови.
3. Правила ломбардної діяльності затверджуються:
для ломбарду, утвореного у формі повного товариства, – зборами учасників;
для ломбарду, утвореного у формі державного чи комунального підприємства, – органом, до сфери управління якого належить ломбард.
4. Правила ломбардної діяльності повинні бути доступні для ознайомлення клієнтів ломбарду і розміщені на видному місці у приміщенні ломбарду та його відокремлених підрозділів.
Стаття 16. Ліцензування ломбардної діяльності
1. Провадження ломбардом діяльності, що відповідно до закону потребує наявності відповідної ліцензії, можливе лише за умови отримання такої ліцензії.
2. Ломбард провадить вид діяльності, на який отримано ліцензію, у межах, визначених цим Законом.
3. Копії ліцензій, отриманих ломбардом, повинні бути доступні для ознайомлення клієнтів ломбарду та розміщуватись на видному місці у приміщенні ломбарду та його відокремлених підрозділів.
Стаття 17. Вимоги щодо збереження конфіденційної інформації
1. Інформація про діяльність та фінансово-майновий стан клієнта ломбарду, яка стала відомою ломбарду і розголошення якої може завдати матеріальної та/або моральної шкоди клієнту, є конфіденційною.
Конфіденційною, зокрема, є інформація про:
1) операції, які були проведені на користь клієнтів ломбарду, здійснені ними правочини;
2) фінансово-майновий стан клієнтів ломбарду;
3) системи охорони ломбарду;
4) господарську діяльність клієнтів ломбарду;
5) звітність щодо конкретного ломбарду, крім тієї, що підлягає опублікуванню або поширенню за рішенням ломбарду;
6) коди, що використовуються ломбардами для захисту інформації.
Інформація про ломбарди або клієнтів ломбарду, яка стає відомою під час проведення уповноваженим органом нагляду за діяльністю ломбарду, є конфіденційною, крім узагальненої інформації про ломбарди, яка підлягає опублікуванню.
2. Ломбарди та їх посадові особи зобов’язані забезпечити збереження конфіденційної інформації шляхом:
1) обмеження кола осіб, що мають доступ до конфіденційної інформації;
2) організації спеціального діловодства з документами, що містять конфіденційну інформацію;
3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
4) встановлення застережень щодо збереження конфіденційної інформації та відповідальності за її розголошення в договорах між ломбардом і клієнтом ломбарду.
3. Конфіденційна інформація про клієнтів ломбарду подається ломбардами:
1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;
2) на письмову вимогу суду або за рішенням (ухвалою, постановою) суду;
3) органам прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України, органам державної податкової служби – на їх письмову вимогу в порядку та обсягах, визначених законом;
4) спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу на його запит щодо фінансових операцій, пов’язаних з фінансовими операціями, що стали об’єктом аналізу згідно із законодавством про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також учасників зазначених операцій;
5) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів стосовно стану операцій конкретної фізичної особи – клієнта ломбарду;
6) іншим державним органам у випадках, визначених законами.
4. Вимога відповідного державного органу щодо отримання конфіденційної інформації повинна:
1) викладатися на бланку державного органу;
2) видаватися за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;
3) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації, та мету її отримання.
5. Ломбард має право подавати конфіденційну інформацію іншим ломбардам в обсягах, необхідних для надання фінансових кредитів.
6. Обмеження стосовно отримання конфіденційної інформації, передбачені цією статтею, не поширюються на працівників уповноваженого органу, які в межах повноважень, наданих Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", здійснюють наглядові функції, пов’язані з діяльністю ломбардів. Уповноважений орган за письмовим запитом, підписаним посадовою особою уповноваженого органу, якій надано відповідні повноваження, має право отримувати від ломбарду будь-яку інформацію для цілей нагляду, визначених законодавством про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Уповноважений орган може досліджувати дані про клієнта ломбарду тільки з метою виконання завдань нагляду. Ці вимоги не поширюються на випадки надання ломбардами відповідно до законодавства інформації про операції, що мають сумнівний характер, та на інші передбачені законом випадки інформування про операції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.
Порядок отримання інформації в межах вчинення слідчих дій (обшук та/або виїмка) органами досудового слідства регулюється Кримінально-процесуальним кодексом України.
Стаття 18. Об’єднання ломбардів
1. Ломбарди можуть утворювати господарські об’єднання ломбардів відповідно до Господарського кодексу України, а також об’єднання (у вигляді спілок, асоціацій та інших об’єднань юридичних осіб), які утворюються для представлення інтересів засновників (учасників).
Об’єднання ломбардів, які утворюються для представлення інтересів засновників (учасників), утримуються лише за рахунок внесків таких засновників (учасників) та не можуть провадити господарську діяльність, крім отримання пасивних доходів.
2. Об’єднання ломбардів, яке утворено для представлення інтересів засновників (учасників), діє на підставі статуту, який затверджується рішенням загальних зборів його засновників (учасників).
Статут такого об’єднання ломбардів повинен містити:
1) найменування об’єднання;
2) мету створення і завдання об’єднання;
3) порядок утворення і повноваження органів управління об’єднання;
4) права і обов’язки засновників та учасників об’єднання;
5) умови і порядок вступу до об’єднання та виходу з нього;
6) порядок сплати засновниками та учасниками об’єднання вступних, членських та спеціальних внесків;
7) інформацію про джерела формування і порядок використання майна об’єднання;
8) порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю виконавчого та інших органів управління об’єднання;
10) порядок внесення змін до статуту;
11) порядок припинення об’єднання та вирішення майнових питань у зв’язку з його ліквідацією (реорганізацією).
Статут об’єднання ломбардів може містити також інші положення.
3. За рішенням уповноваженого органу в установленому ним порядку одному з об’єднань ломбардів, що утримується лише за рахунок внесків засновників (учасників) та не провадить господарську діяльність, може бути надано статус саморегулівної організації ломбардів.
4. Об’єднання ломбардів набуває статусу саморегулівної організації після внесення запису про нього до відповідного реєстру, який ведеться уповноваженим органом.
5. Саморегулівна організація ломбардів у межах та в порядку, визначених уповноваженим органом:
1) здійснює методичне забезпечення діяльності ломбардів;
2) організовує і проводить навчання фахівців ломбардів;
3) розробляє і запроваджує правила поведінки ломбардів на ринках фінансових послуг;
4) проводить збирання та аналіз фінансової звітності, що подається ломбардами;
5) забезпечує представництво засновників і учасників саморегулівної організації ломбардів на ринках фінансових послуг та захист їх професійних інтересів;
6) надає інформаційну та консультативно-методичну допомогу учасникам саморегулівної організації ломбардів.
Стаття 19. Органи, що здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю ломбардів
1. Державне регулювання і нагляд за діяльністю ломбардів здійснює уповноважений орган згідно із законодавством про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інші державні органи відповідно до їх компетенції.
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.
2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
3. У першому реченні пункту 1.14 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181) слова "чи юридичних" виключити, а слово "заставу" замінити словом "заклад".
4. Доповнити друге речення пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1) після слів "фінансових послуг" словами ", а у випадках, визначених законом, також надання інших послуг (здійснення операцій)".
5. Ломбарди, утворені до набрання чинності цим Законом, зобов’язані:
1) сформувати статутний (складений) капітал та привести свої установчі документи у відповідність з цим Законом протягом року з дня набрання ним чинності;
2) затвердити правила провадження ломбардної діяльності відповідно до вимог цього Закону протягом трьох місяців з дня набрання ним чинності.
У разі коли ломбард не виконує вимог, визначених цим пунктом, він зобов’язаний зупинити свою діяльність до моменту виконання цих вимог.
6. До відносин щодо діяльності ломбардів, які виникли до набрання чинності цим Законом, застосовується законодавство, чинне на момент виникнення цих відносин.