|
ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ |
|
ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ |
|
____________________________________________________________ |
|
|
|
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
|
|
м. Київ № |
|
|
|
Про внесення змін до Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами
Відповідно до Закону України від 18.05.2010 № 2258-VI “Про внесення змін до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, підпункту 2 пункту 10 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 №157, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України постановила: 1. Унести зміни до Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.08.2003 №25, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.08.2003 за №715/8036 виклавши його в редакції, що додається.
2. Фінансовим установам, а також суб’єктам господарювання, які за своїм статусом не є фінансовими установами, але надають фінансові послуги, у місячний термін привести свої внутрішні документи у відповідність до цього розпорядження.
3. Департаменту юридичного забезпечення забезпечити подання цього розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.
4. Відділу зв`язків з державними органами, громадськістю та протоколу забезпечити розміщення цього розпорядження на офіційному сайті Держфінпослуг в мережі Інтернет після його державної реєстрації.
5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника Голови відповідно до розподілу обов’язків.
6. Розпорядження набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
|
|
Голова Комісії В. Волга |
|
Протокол № засідання |
|
Комісії від |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами
Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами (далі – Положення) розроблене відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” (далі – Закон). 1. Загальні положення
1.1. Дія цього Положення поширюється на страховиків (перестраховиків), ломбарди та інші фінансові установи, а також юридичні особи, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу), платіжні організації та членів платіжних систем, що є небанківськими установами (далі – установи). 1.2. Цим Положенням установлюються вимоги Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо: призначення працівника відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі – відповідальний працівник), його прав та обов’язків; основних вимог до кваліфікації відповідального працівника; встановлення Правил проведення фінансового моніторингу (далі – Правила) та Програм його здійснення (далі – Програм); виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму; ідентифікації та вивчення осіб, що здійснюють фінансові операції, зберігання відповідних документів; управління ризиками у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; порядку зупинення та поновлення фінансових операцій; підготовки персоналу установи з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
проведення внутрішніх перевірок діяльності установи.
1.3. У цьому Положенні терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі.
2. Призначення працівника, відповідального за проведення первинного фінансового моніторингу установи (відокремленого підрозділу)
2.1. З метою забезпечення виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму установи призначають відповідального працівника.
2.2. Відповідальний працівник очолює та координує внутрішню систему запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму установи.
2.3. Відповідальний працівник призначається за посадою на рівні керівництва установи.
2.4. З урахуванням особливостей організаційної структури установи може бути створено окремий структурний підрозділ з питань проведення фінансового моніторингу. Зазначений підрозділ функціонує відповідно до положення про цей структурний підрозділ. У цьому випадку керівником цього підрозділу є відповідальний працівник.
2.5. У разі недоцільності введення окремої посади або визначення працівника, на якого покладаються обов’язки відповідального працівника, відповідальним за проведення фінансового моніторингу може призначатися керівник установи.
2.6. Відповідальний працівник призначається у порядку, встановленому установчими та/або внутрішніми документами установи до здійснення першої фінансової операції.
2.7. Не пізніше наступного робочого дня після звільнення відповідального працівника установи призначається інший відповідальний працівник. Допускається виконання обов’язків відповідального працівника, в разі його звільнення, особою, що тимчасово виконує обов’язки на строк перевірки ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника, який не повинен перевищувати двох місяців.
2.8. Відповідальний працівник повинен мати бездоганну ділову репутацію та відповідати кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством. Ділова репутація відповідального працівника установи (відокремленого підрозділу) повинна відповідати таким вимогам: відповідальний працівник установи (відокремленого підрозділу) не повинен мати непогашеної або не знятої в установленому законодавством порядку судимості за вчинення умисного злочину; не бути за вироком суду позбавленим права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю; Якщо протягом останніх десяти років особа була керівником, членом керівного органу або головним бухгалтером юридичної особи – учасника ринку фінансових послуг, визнаної банкрутом, чи до неї застосовано захід впливу (санкцію) органу, який здійснює регулювання відповідного ринку фінансових послуг, у вигляді відсторонення керівництва від управління юридичною особою – учасника ринку фінансових послуг, анулювання ліцензії на здійснення відповідного виду діяльності, таку особу може бути призначено відповідальним працівником установи (відокремленого підрозділу) за погодженням з Держфінпослуг.
2.9. Призначення відповідального працівника може бути здійснено після перевірки ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника на підставі оригіналів документів: паспорта, трудової книжки, документів про освіту, а також інформації щодо відсутності в особи судимості за корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або непогашеної в установленому законом порядку.
2.10. У разі призначення відповідальним працівником керівника установи, перевірка його ділової репутації здійснюється відповідним органом управління установи або засновниками. Підтвердження ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника за результатами її перевірки оформлюється письмовим висновком, який підписується керівником установи або особами, які робили перевірку ділової репутації, або затверджується відповідним органом управління установи.
2.11. Підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, шляхом проходження навчання не рідше одного разу на три роки
2.12. На час відсутності (відпустки, відрядження, хвороби) відповідального працівника або неможливості виконання покладених на нього обов’язків має бути призначено особу, що тимчасово виконує його обов’язки, на строк який не повинен перевищувати двох місяців.
2.13. У разі наявності в установи відокремлених підрозділів, за поданням керівника відокремленого підрозділу або особи, яка виконує його обов’язки, за погодженням з відповідальним працівником установи, керівник установи або особа, яка виконує його обов’язки призначає відповідального працівника у відокремленому підрозділі (відокремлених підрозділах). Відповідальний працівник у відокремленому підрозділі підзвітний тільки керівнику установи. Одна і та сама особа не може бути призначена одночасно відповідальним працівником страхової установи і відокремленого підрозділу такої установи, а також в декількох відокремлених підрозділах, які мають право здійснювати розрахунково-касові операції, а в інших фінансових установах одна й та сама особа не може бути одночасно призначена відповідальним працівником установи і відокремлених підрозділів, якщо вони розташовані поза межами однієї області або Автономної республіки Крим.
2.14. Відповідальний працівник здійснює свої повноваження на підставі посадової інструкції, яка затверджується керівником установи, або особою, яка виконує його обов’язки. Відповідальний працівник засвідчує підписом факт ознайомлення з посадовою інструкцією. Посадова інструкція відповідального працівника повинна містити повноваження (права), функції та завдання передбачені законодавством, Правилами та Програмами проведення фінансового моніторингу, іншими внутрішніми документами установи.
2.15. Відповідальний працівник є незалежним у своїй діяльності, підзвітним тільки керівнику установи.
У разі незгоди відповідального працівника з вказівками керівника установи, або особи, яка виконує його обов’язки щодо організації системи запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, або з інших питань проведення фінансового моніторингу, відповідальний працівник може повідомити про це Держфінмоніторинг і Держфінпослуг з письмовим викладенням своїх заперечень.
2.16. Відповідальний працівник зобов’язаний не рідше одного разу на місяць складати письмові звіти довільної форми про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Відповідальний працівник повинен підписати звіт. Звіт, зокрема, може містити інформацію щодо: виявлених фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходів, які були вжиті; зареєстрованих фінансових операцій з ознаками обов’язкового і внутрішнього фінансового моніторингу; зупинених фінансових операцій; фінансових операцій, у проведенні яких установою було відмовлено; ужитих заходів стосовно розроблення та поновлення правил і програм проведення фінансового моніторингу; результатів проведених відповідальним працівником внутрішніх перевірок діяльності підрозділів або працівників; підготовки персоналу щодо виконання вимог законодавства шляхом проведення освітньої та практичної роботи. У разі, якщо відповідальним працівником не є керівник, звіт, після його складання, направляється керівнику установи або особі, яка виконує його обов’язки, для інформування. Ознайомлення керівника або особи, яка виконує його обов’язки, зі звітом підтверджується підписом.
2.17. Відповідальний працівник має право доступу до всіх приміщень, документів, засобів телекомунікації установи.
2.18. Керівник установи або особа, яка виконує його обов’язки зобов’язані сприяти виконанню відповідальним працівником покладених на нього функцій, а також забезпечувати підвищення відповідальним працівником кваліфікації шляхом направлення його на навчання, семінари, круглі столи.
3. Підготовка персоналу установи щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму
3.1. Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник установи (відокремленого підрозділу) зобов’язаний здійснювати підготовку персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, шляхом проведення освітніх та практичних заходів.
3.2. Усі працівики установи (відокремленого підрозділу), що беруть участь у здійсненні або у забезпеченні здійснення фінансової операції (далі – працівники), зобов’язані ознайомитися з Правилами та Програмою, а також брати участь у відповідних освітніх та практичних заходах.
3.3. Працівники установи (відокремленого підрозділу), що задіяні у проведенні фінансового моніторингу мають бути письмово попереджені про відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
3.4. Підготовка працівників, виходячи з їх посадових обов’язків, здійснюється шляхом проведення навчальних заходів, зокрема, щодо:
ознайомлення працівників із законодавством України та міжнародними документами (рекомендації FATF, директиви ЄС, конвенції, типології відмивання коштів) з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу;
здійснення практичних заходів з фінансового моніторингу;
вивчення передового досвіду у виявленні фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
ознайомлення працівників із засобами і прийомами вивчення клієнтів та перевірки інформації щодо їх ідентифікації;
ознайомлення працівників з порядком управління ризиками у сфері легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, в тому числі шляхом проведення практичних занять щодо здійснення ними оцінки ризиків, з урахуванням встановлених критеріїв ризику.
Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань проведення фінансового моніторингу, відповідальний працівник установи (відокремлених підрозділів) розробляє та реалізує план навчання та підвищення кваліфікації працівників установи (відокремлених підрозділів) щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу, який є окремим документом та щороку затверджується керівником установи.
4. Вимоги до правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення
4.1. Правила являють собою окремий, єдиний внутрішній документ установи, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на недопущення використання установи і її відокремлених підрозділів для легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму. Правила визначають процедуру реалізації обов’язкового фінансового моніторингу та внутрішнього фінансового моніторингу.
4.2. Програма проведення фінансового моніторингу (далі – Програма) являє собою окремий внутрішній документ установи, який містить план організаційних заходів для запровадження фінансового моніторингу.
4.3. Правила і Програма проведення фінансового моніторингу розробляються відповідальним працівником з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму і міжнародних стандартів у цій сфері та затверджуються керівником установи або особою, яка виконує його обов’язки.
4.4. Правила і Програма затверджуються установою не пізніше дня проведення першої фінансової операції. Строк, на який складаються Правила і Програма, визначається установою самостійно з урахуванням змін у законодавстві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
4.5. Правила і Програма є документами з обмеженим доступом. Установа повинна визначити порядок ознайомлення, користування і зберігання цих документів (в тому числі електронними копіями) та категорії персоналу, органи і підрозділи, які мають право доступу до цих документів, що визначаються Порядком доступу до Правил і Програми. Порядок доступу до Правил і Програми розробляється відповідальним працівником та затверджується керівником установи або особою, яка виконує його обов’язки.
4.6. Працівники установи повинні дотримуватись Правил та Програми проведення фінансового моніторингу.
4.7. Програма, як правило, повинна містити наступні заходи з термінами (строками) їх виконання та визначенням осіб, що відповідають за їх виконання: призначення відповідального працівника та визначення його повноважень; призначення працівника, що тимчасово виконує обов’язки відповідального працівника; розробка внутрішньої системи фінансового моніторингу установи; розробка Правил, Програми; розробка посадових інструкцій відповідального працівника та інших працівників, що задіяні у проведені первинного фінансового моніторингу; постановка на облік та подання Держфінмоніторингу змін в інформації про установу; розробка та перегляд критеріїв ризику; ознайомлення персоналу з Правилами та Програмою; попередження персоналу про відповідальність за порушення внутрішніх документів та законодавства у сфері фінансового моніторингу; перевірка діяльності установи на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; порядок оновлення Правил та Програми; підготовка персоналу (працівників) до виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.
4.8. Правила повинні містити: опис внутрішньої системи фінансового моніторингу установи, який містить перелік посад, що здійснюють відповідні функції у сфері протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, їх права та обов’язки в цій частині. перелік прав та обов’язків відповідального працівника установи, а також інших працівників установи, що задіяні у проведенні первинного фінансового моніторингу; порядок вчинення дій для ідентифікації та вивчення клієнта та осіб, що беруть участь в операції; порядок відмови клієнту, з яким встановлені ділові відносини, в проведенні подальших фінансових операцій, у разі ненадання ним необхідної інформації для ідентифікації та вивчення фінансової діяльності; порядок відмови від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції у разі, якщо здійснення ідентифікації клієнта є неможливим відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; порядок вчинення дій для виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму; порядок реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму; порядок дій працівників установи з підготовки та подання відповідальному працівнику інформації, необхідної для прийняття рішення про інформування, відповідно до законодавства, Держфінмоніторингу та правоохоронних органів; порядок повідомлення Держфінмоніторингу про фінансові операції, які підлягають фінансовому моніторингу, та стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму; порядок повідомлення визначених законодавством правоохоронних органів про виявлені установою фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму; порядок надання додаткової інформації щодо фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу на запит Держфінмоніторингу; порядок вчинення дій щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу; порядок вчинення дій щодо зупинення проведення фінансової операції, подальшого зупинення проведення фінансової операції, поновлення проведення фінансової операції; перелік фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу; перелік фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу; типології міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; критерії ризику та порядок оцінки ризику проведення клієнтами фінансових операцій; опис заходів установи з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; перелік заходів, спрямованих на зменшення ризиків при встановленні ділових відносин та проведенні фінансових операцій, що здійснюються без безпосереднього контакту установи з клієнтом, чи пов’язаних з використанням новітніх технологій, чи інших фінансових операцій з підвищеним ступенем ризику; порядок збору та зберігання документів, які стосуються ідентифікаційних даних осіб, що здійснюють фінансові операції або здійснюють спробу їх проведення, документів, на підставі яких проведено фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та/або можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, або спробу їх проведення, ділової кореспонденції та інших документів про проведення (спробу проведення) фінансових операцій; вимоги до забезпечення конфіденційності інформації щодо фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та/або можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, та запобігання розголошенню інформації (зокрема особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка), що подається Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (у тому числі про факт подання такої інформації або отримання запиту від Держфінмоніторингу); порядок надання на запит Держфінмоніторингу додаткової інформації щодо фінансових операцій, які стали об’єктом державного фінансового моніторингу, та інформації, необхідної для виконання Держфінмоніторингом запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави; порядок вчинення дій під час неможливості забезпечення дотримання строків надання інформації на запит Держфінмоніторингу; порядок надання на запит Держфінмоніторингу інформації, необхідної для перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; опис заходів, направлених на запобігання розголошенню інформації, що подається Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу; порядок направлення запитів до органів державної влади з метою виконання завдань, покладених на установу Законом; порядок ознайомлення працівників з внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу; порядок інформування керівника установи або виконуючого обов’язки керівника установи про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті для реалізації норм законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
4.9. У разі наявності у установи відокремлених підрозділів, які знаходяться за межами території України (у тому числі у країнах, що не застосовують або в недостатній мірі застосовують Рекомендації FATF), Правила повинні містити перелік заходів щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, в межах, що визначені законодавством цих країн. Правила також повинні містити: перелік заходів контролю установи щодо виконання цими відокремленими підрозділами Правил, з урахуванням ризиків таких країн, а також запобіжних заходів, спрямованих на недопущення порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. порядок інформування установою Держфінмоніторингу та Держфінпослуг, у разі неможливості виконання його відокремленими підрозділами, які знаходяться за кордоном, заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, із зазначенням та обґрунтуванням причин неможливості їх виконання.
4.10. Працівники установи, що задіяні у проведені фінансового моніторингу, повинні ознайомитися з Правилами та Програмою, що підтверджується підписами.
4.11. Усі працівники установи, що задіяні у проведені фінансового моніторингу повинні бути письмово попереджені про відповідальність за порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
4.12. Для забезпечення належного рівня підготовки працівників до виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу установою розробляється та реалізується програма навчання (далі – Програма навчання), яка є окремим внутрішнім документом та щороку затверджується керівником установи або особою, яка виконує його обов’язки. Усі працівники установи, що задіяні у проведені фінансового моніторингу повинні брати участь у освітньо-практичних заходах відповідно до Програми навчання. Проведення кожного заходу Програми навчання підтверджується записом в ній із зазначенням дати проведення заходу, підписом особи, що проводила захід та підписами працівників установи, які брали участь у заході. Освітньо-практичні заходи, залежно від посадових обов’язків працівників установи здійснюються за такими напрямами: вивчення законодавства України, міжнародних документів (рекомендації FATF, директиви ЄС, конвенції, типології відмивання коштів) з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; ознайомлення та вивчення внутрішніх документів щодо проведення первинного фінансового моніторингу; практичні заняття щодо реалізації Правил. вивчення досвіду щодо виявлення операцій клієнтів, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом; ознайомлення з заходами вивчення клієнтів і перевірки інформації щодо їх ідентифікації; вивчення заходів з моніторингу операцій клієнта; практичне застосування критеріїв ризику.
5. Ідентифікація осіб, що здійснюють фінансові операції, зберігання відповідних документів
5.1. Працівник установи (відокремленого підрозділу) на підставі поданих офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій здійснює ідентифікацію клієнтів, які проводять фінансові операції, в тому числі клієнтів, з якими раніше були встановлені ділові відносини, але не була проведена ідентифікація. Додаткові дані для вивчення клієнта також можуть бути одержані від клієнта, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою). Зазначені документи мають бути чинними на момент їх подання та включати всі необхідні дані для ідентифікації. У разі, якщо документи, на основі яких проводилась ідентифікація, зазнали змін, або закінчився строк їх дії, то при здійсненні клієнтом фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу або спроби її здійснення, установа (відокремлений підрозділ) зобов’язана провести ідентифікацію відповідно до законодавства.
5.2. Проведення ідентифікації та вивчення клієнтів установою включає: здійснення первісної ідентифікації; проведення заходів, спрямованих на уточнення інформації щодо ідентифікації у разі зміни інформації або закінчення строку дії документів, на підставі яких вона проводилась; проведення заходів, спрямованих на перевірку інформації щодо ідентифікації клієнта, в тому числі у випадку, якщо є сумніви щодо її достовірності та повноти; постійне проведення заходів із вивчення клієнта – моніторинг (перегляд) операцій, що здійснюються в ході ділових відносин на їх відповідність профілю клієнта та визначеним ризиком клієнта; проведення заходів, спрямованих на вивчення змісту діяльності і фінансового стану клієнта, відповідності фінансової операції клієнта специфіці його діяльності.
5.3. Умови, при яких здійснюється ідентифікація клієнтів та осіб, що є учасниками фінансової операції, строки проведення ідентифікації та перелік ідентифікаційних даних встановлені законодавством, та повинні бути визначені в Правилах. Під час первісної ідентифікації клієнта установа повинна з’ясувати наступне: мету ділових відносин з установою; характер ділових відносин з установою (перелік послуг, які клієнт бажає отримати, одноразова операція, постійні відносини тощо). У випадках, коли установа має складнощі щодо ідентифікації клієнта вона може складати опитувальник за формою визначеною в Правилах. Опитувальник заповнюється та підписується клієнтом (уповноваженим представником, в разі, якщо клієнтом є юридична особа).
5.4. Для визначення заходів, які вживаються під час ідентифікації установа зобов’язана розробити критерії класифікації клієнтів щодо ризику проведення нею операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, з урахуванням критеріїв, визначених законодавством. Критерії класифікації ризиків клієнтів розробляються на підставі профілю клієнта: резидент/нерезидент; країна походження або реєстрації клієнта; особи, які беруть участь у фінансовій операції клієнта; об’єкт фінансової операції; тривалість ділових відносин з установою; соціальний статус або відносин з органами державної влади; характеристика ділової активності; фінансовий стан; репутація, інші показники, що можуть бути використані для визначення ознак ризику. Відповідно до розроблених критеріїв класифікації клієнтів, установа встановлює категорії клієнтів, які мають низький ризик проведення ними операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, і осіб, які мають підвищений ризик проведення таких операцій. Установа повинна забезпечити визначення ризику клієнта відповідно до розроблених критеріїв до/або під час встановлення ділових відносин на підставі аналізу інформації щодо мети та характеру ділових відносин з установою, даних щодо ідентифікації та власників клієнта, інформації щодо інших учасників фінансової операції. В разі тривалих ділових відносин з установою профіль клієнта може бути уточнений та рівень ризику змінений.
5.5. У разі виявлення клієнтів, які характеризуються підвищеним ризиком, установа повинна під час здійснення ідентифікації таких клієнтів застосувати додаткові заходи, спрямовані на вивчення клієнта, зокрема: перевірку ідентифікаційних даних; вимагати надання додаткових документів, зокрема про фінансовий стан; перевірку правильності оформлення установчих документів (враховуючи всі зареєстровані зміни); встановлення складу засновників юридичної особи; з’ясування дійсних власників; співставлення розміру зареєстрованого та сформованого статутного фонду; перевірку відповідності фінансової операції звичайній діяльності клієнта; встановлення відповідності фінансової операції фінансовому стану клієнта; встановлення мети проведення операцій; оцінку розміру та джерел існуючих та очікуваних надходжень; встановлення джерела походження і способів переказу (внесення) грошей, що використовуються в операціях; встановлення пов’язаних осіб. Перелік заходів та додаткові заходи для вивчення клієнтів, які характеризуються підвищеним ризиком, встановлюються установою самостійно, з урахуванням виду професійної діяльності.
5.6. Якщо під час первісної ідентифікації або вивчення клієнта (особи яка діє від його імені) установа встановила відношення клієнта до публічних діячів або пов’язаних з ними осіб, або до благодійної, або неприбуткової організації він повинен: отримати дозвіл керівника або особи, яка виконує його обов’язки на встановлення ділових відносин з таким клієнтом; вживати заходів для з’ясування джерел походження коштів; проводити моніторинг операцій такого клієнта у порядку, визначеному для клієнтів високого ризику.
5.7. Якщо під час обслуговування клієнта установа встановила, що його фінансові операції здійснюються за участю фізичних або юридичних осіб, з країн в яких не дозволяється застосування заходів передбачених законодавством із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, установа повинна: проводити ідентифікацію клієнта за правилами для клієнтів з високим ризиком до встановлення ділових відносин з ним; попередити клієнта про те, що операції з фізичними або юридичними особами у цих країнах можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; приймати рішення щодо направлення повідомлень Держфінмоніторингу про такі операції.
5.8. При проведенні ідентифікації та вивченні клієнтів установа складає анкети. Анкета є внутрішнім документом установи, яка заповнюється та підписується працівником, якому доручено проведення ідентифікації. Анкета формується за результатами здійснення ідентифікації та вивчення особи до, під час та в процесі обслуговування клієнта. Складання анкети є обов’язковим у разі проведення фінансових операцій клієнтами, які мають високий ризик, відповідно до встановлених установою критеріїв ризику, а також у разі проведення фінансових операцій, які підлягають обов’язковому або внутрішньому фінансовому моніторингу .
5.9. Якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або які можуть бути пов’язані, стосуватися або призначатися для фінансування тероризму оцінюється установою як високий, установа оновлює інформацію, отриману за результатами первісної ідентифікації та вивчення клієнта, зміст його діяльності та фінансовий стан не рідше одного разу на рік. Для інших клієнтів термін оновлення інформації не повинен перевищувати трьох років. Для клієнтів з низьким ризиком, які тривалий час не підтримують ділові відносини з установою, ідентифікація та оновлення інформації може здійснюватися в разі звернення такого клієнта до установи або проведення ним фінансової операції.
5.10. Установи зобов’язані забезпечити зберігання та захист інформації, що стосується ідентифікації клієнтів та осіб, які є учасниками фінансової операції відповідно до порядку встановленому внутрішніми документами. Установи повинні встановити окремий порядок реєстрації, використання, направлення, зберігання та доступу до документів, що містять таку інформацію, якщо це непередбачене внутрішніми документами. Працівники установи, які під час виконання своїх функцій та/або надання послуг безпосередньо або опосередковано отримали інформацію, що стосується ідентифікації клієнтів та осіб, які є учасниками фінансової операції зобов’язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її в своїх інтересах або інтересах третіх осіб, крім випадків, передбачених законодавством.
5.11. Документи щодо ідентифікації клієнтів та осіб, які є учасниками фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, зберігаються протягом строку встановленому законодавством. У разі знищення, загублення або пошкодження документів, до закінчення строку їх зберігання, незалежно від причин, установа зобов’язана в триденний термін після встановлення таких фактів повідомити про це Держфінмоніторинг. У разі надходження листа Держфінмоніторингу про продовження строку зберігання документів щодо ідентифікації осіб, які є учасниками окремих фінансових операцій, та документації про здійснення окремих фінансових операцій, установа забезпечує подальше зберігання документів на строк, встановлений Держфінмоніторингом. У разі надходження листа Держфінмоніторингу після знищення документів або передачі їх відповідно до законодавства до уповноважених на зберігання, установа повідомляє про це Держфінмоніторинг з наданням копій документів, що підтверджують факти знищення документів або їх передачі. 5.12 Особливості здійснення ідентифікації та вивчення фінансової діяльності страховиками (страховими установами): 5.12.1. Ідентифікація та вивчення фінансової діяльності вигодонабувачів та застрахованих осіб за договорами страхування здійснюється у разі здійснення на їх користь страхової виплати або страхового відшкодування, та: виникнення підозри в тому, що проведення страхової виплати або страхового відшкодування може бути пов’язане з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, або
страхова виплата або страхове відшкодування підлягає обов’язковому або внутрішньому фінансовому моніторингу.
5.12.2. Ідентифікація та вивчення страховиком – повним членом МТСБУ іноземного Бюро-врегулювальника (його члена або кореспондента) здійснюється у разі виплати страхового відшкодування за страхувальника-резидента за страховим полісом "Зелена Картка", та:
виникнення підозри в тому, що виплата страхового відшкодування може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
страхове відшкодування підлягає обов’язковому або внутрішньому фінансовому моніторингу.
5.12.3. При встановлені ділових відносин, шляхом укладення договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, договорів міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (зелена карта), договорів страхування медичних та інших екстрених витрат при поїздках за кордон, з клієнтами, які мають низький критерій ризику за умови, що операції із такими клієнтами не підлягають фінансовому моніторингу, страховики можуть проводити ідентифікацію, при якій встановлюються: 1) для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), місце проживання або місце перебування фізичної особи; 2) для фізичної особи – підприємця – прізвище, ім’я та по батькові, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), місце проживання або місце перебування фізичної особи – підприємця, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію; 3) для юридичної особи – повне найменування, місцезнаходження, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.
6. Забезпечення управління ризиками у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
6.1. Установа зобов’язана здійснювати управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму. З метою управління ризиками у сфері легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, установа зобов’язана здійснювати визначення цих ризиків, їх оцінку, впровадження заходів, направлених на їх зменшення, а також забезпечувати контроль за ризиками, та включати відповідні процедури до Правил та Програми.
6.2. Визначення ризиків здійснюється установою за результатами ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта, з урахуванням переліку послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта. Установа повинна розробляти власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, з урахуванням критеріїв ризику, визначених законодавством.
6.3. Оцінка ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, здійснюється установою відповідно до встановлених критеріїв за типом клієнта, географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів та послуг. Класифікація клієнтів з урахуванням критеріїв ризику здійснюється установою при встановленні ділових відносин, та уточнюється у подальшому протягом всього часу обслуговування клієнта, надання послуг чи проведення клієнтом фінансових операцій, зокрема, у таких випадках: у разі уточнення даних первісної ідентифікації та вивчення клієнта; за фактом проведення клієнтом фінансової операції, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму; за результатами проведення аналізу операцій клієнта у разі виникнення підозр щодо невідповідності операцій клієнта наявній інформації про його фінансовий стан та зміст діяльності.
6.4. У разі, якщо ризик проведення особою операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, оцінюється установою (відокремленим підрозділом) як підвищений, операціям такої особи приділяється підвищена увага.
6.5. Для зменшення виявлених ризиків установа (відокремлений підрозділ) повинна вживати заходів, що зокрема включають: здійснення поглибленої ідентифікації клієнта та перевірку особи клієнта протягом певного періоду, включаючи його власників; додаткові вимоги до клієнта при встановленні відносин з ним; збільшення частоти проведення перевірок особи клієнта, включаючи його власників; збір інформації з метою формування уявлення про діяльність клієнта, природу та рівень операцій, що проводяться ним; посилений моніторинг операцій, що проводяться клієнтом.
6.6. Установа вживає заходів контролю з метою управління ризиками у сфері легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, зокрема, забезпечує уточнення критеріїв ризику з урахуванням рекомендацій Держфінмоніторингу, а також за результатами узагальнення власної практики запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
7. Виявлення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та надання інформації про них
7.1. Виявлення фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, внутрішньому фінансовому моніторингу, та тих, які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється установою на підставі: ознак операцій, які відповідно до законодавства підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу; ознак операцій, які відповідно до законодавства підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу; типології міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; оцінки ризику проведення фінансових операцій з метою легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
7.2. Установа повинна забезпечити з’ясування можливості віднесення фінансової операції до такої, що підлягає фінансовому моніторингу або яка може бути пов’язана, стосується або призначена для фінансування тероризму, до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення. Заходи, направлені на з’ясування віднесення операції до такої, що підлягає фінансовому моніторингу або яка може бути пов’язана, стосується або призначена для фінансування тероризму повинні буди визначені в Правилах, та включають: аналіз правочину (належність осіб, що беруть участь в операції до організацій, юридичних, фізичних осіб, пов‘язаних із здійснення терористичної діяльності, стосовно яких застосовано міжнародні санкції; належність до осіб, що мають високий ризик; форма та спосіб розрахунку, предмет угоди та інше); з’ясування суті та мети здійснення операції, в тому числі шляхом отримання додаткових документів, відомостей та пояснень, що стосуються операції.
7.3. Установа повинна проводити визначення ризику легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму відповідно до розроблених критеріїв, зокрема: за типом клієнта; за географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів; за видом послуг (предметом правочину), та за результатами проведення аналізу відповідності фінансової операції, наявній інформації про зміст діяльності клієнта та його фінансовий стан. Для оцінки ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, установою додатково можуть вивчатися фінансові операції осіб – учасників тієї операції, що оцінюється (у разі їх здійснення за участю установою).
7.4. При виявленні фінансової операції, що має високий ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму установа повинна: забезпечити управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму відповідно до Правил; прийняти рішення щодо направлення повідомлення Держфінмоніторингу про таку операцію.
7.5. У разі прийняття відповідальним працівником рішення про недоцільність інформування Держфінмоніторингу про виявлену фінансову операцію та у випадку виявлення складної, незвично великої фінансової операції, фінансової операції, яка не має очевидної економічної мети, він складає довідку, яка має містити висновки щодо мети та підґрунтя такої операції та/або обґрунтування рішення. Довідка повинна містити порядковий номер реєстрації операції в реєстрі, дату її складання та підпис відповідального працівника.
7.6. Інформація про фінансову операцію реєструється та подається до Держфінмоніторингу за формою і в порядку встановленому законодавством.
8. Порядок зупинення та поновлення проведення фінансових операцій
8.1. У разі прийняття установою рішення про зупинення проведення фінансової операції установа в цей день повідомляє Держфінмоніторинг у формі, що визначена Держфінмоніторингом. Установа повідомляє Держфінмоніторинг про виконання рішення (доручення) Держфінмоніторингу про: зупинення проведення фінансової та/або видаткових фінансових операцій за рахунками клієнта (осіб); подальше зупинення фінансової операції та/або видаткових фінансових операцій за рахунками клієнта (осіб). Таке повідомлення направляється Держфінмоніторингу за встановленою ним формою у день отримання установою відповідного рішення Держфінмоніторингу.
8.2. Повідомлення про зупинення фінансової операції надається Держфінмоніторингу в електронному вигляді каналами зв’язку та засвідчується електронним цифровим підписом в установленому законодавством порядку. У разі, якщо установа подає Держфінмоніторингу інформацію про зупинення фінансової операції на паперових носіях, повідомлення про зупинення фінансової операції передається Держфінмоніторингу на паперових носіях або надсилається поштою з повідомленням про вручення. Повідомлення подається до Держфінмоніторингу із дотриманням заходів, що виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки. 8.3. Документи, що стосуються зупинення фінансової операції, готуються відповідальним працівником установи та підписуються керівником установи або особою, яка виконує його обов’язки, та повинні містити, зокрема, відомості про клієнта, фінансові операції (видаткові фінансові операції за рахунками клієнта (осіб) (далі – видаткові операції), номера рахунків, що задіяні у проведенні операцій та реквізити рішень (доручень) Держфінмоніторингу. 8.4. У разі, якщо на момент отримання відповідного рішення (доручення) Держфінмоніторингу фінансова операція та/або видаткові операції вже проведені, установа забезпечує моніторинг такої фінансової операції та/або видаткових операцій, та в цей день повідомляє Держфінмоніторинг про неможливість зупинення такої фінансової операції та/або видаткових операцій, у зв’язку з їх проведенням. 8.5. В день виявлення установою фінансової операції, яка містить ознаки передбачені статтями 15 і 16 Закону, установа має право прийняти рішення про зупинення фінансової операції. У разі прийняття такого рішення, установа зупиняє фінансову операцію на строк до двох робочих днів та вчиняє дії передбачені пунктами 8.2. – 8.4. цього Положення. Рішення про зупинення фінансової операції оформлюється у вигляді розпорядчого документа установи.
8.6. В день виявлення установою фінансової операції учасником якої або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, установа зобов’язана зупинити фінансову операцію на строк до двох робочих днів та вчинити дії передбачені пунктами 8.2. – 8.4. цього Положення. Зупинення фінансової операції здійснюється за розпорядчим документом установи.
8.7. У разі неотримання установою протягом двох робочих днів з дати зупинення фінансової операції рішення (доручення) Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової операції, установа поновлює проведення фінансової операції. Поновлення фінансової операції здійснюється за розпорядчим документом установи.
8.8. У разі отримання установою рішення (доручення) від Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової операції на строк до п’яти робочих днів установа забезпечує подальше її зупинення на строк, встановлений Держфінмоніторингом та вчиняє дії передбачені пунктами 8.2. – 8.4. цього Положення. Подальше зупинення фінансової операції здійснюється за розпорядчим документом установи. 8.9. Якщо разом з прийнятим рішенням (дорученням) про подальше зупинення фінансової операції Держфінмоніторинг повідомляє про зупинення видаткових операцій за рахунками клієнта (осіб), установа забезпечує зупинення видаткових операцій на строк, визначений Держфінмоніторингом. При цьому, прибуткові операції не зупиняються. Про зупинення видаткових операцій обов’язково зазначається в розпорядчому документі про подальше зупинення фінансової операції. 8.10. В кінці кожного робочого дня, протягом строку зупинення видаткових операцій, в порядку передбаченому пунктами 8.2. цього Положення установа зобов’язана повідомляти Держфінмоніторинг про кожний факт проведення прибуткових фінансових операції за цей день. Склад та реквізити повідомлення визначаються Держфінмоніторингом. 8.11. У випадку неотримання у п’ятий робочий день від Держфінмоніторингу рішення (доручення) про подальше зупинення фінансової операції (видаткових операцій), установа, в цей день, зобов’язана з’ясувати наявність рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової операції (видаткових операцій). 8.12. У разі отримання установою інформації про неприйняття рішення Держфінмоніторингом про подальше зупинення фінансової операції (видаткових операцій) на сім робочих днів, установа поновлює проведення фінансової операції (видаткових операцій). Поновлення фінансової операції (видаткових операцій) здійснюється за розпорядчим документом установи. 8.13. У разі отримання рішення (доручення) від Держфінмоніторингу про подальше зупинення фінансової операції (видаткових операцій) на сім робочих днів, установа забезпечує зупинення операції до терміну встановленого Держфінмоніторингом та вчиняє дії передбачені пунктами 8.2. – 8.4. цього Положення. Подальше зупинення фінансової операції здійснюється за розпорядчим документом установи. 8.14. На наступний день після настання терміну до якого була зупинена фінансова операція (видаткові операції), установа поновлює її проведення. Поновлення фінансової операції (видаткових операцій) здійснюється за розпорядчим документом установи. 8.15. У разі отримання рішення (доручення) Держфінмоніторингу про скасування рішення про зупинення видаткових операцій до настання терміну зупинення фінансової операції, установа поновлює проведення видаткових операцій. Поновлення проведення видаткових операцій здійснюється за розпорядчим документом установи. 8.16. У разі отримання установою рішення (доручення) від Держфінмоніторингу про зупинення видаткових операцій на строк до п’яти робочих днів установа забезпечує їх зупинення на строк, встановлений Держфінмоніторингом, та вчиняє дії передбачені пунктами 8.2. – 8.4. цього Положення. При цьому прибуткові операції не зупиняються. Зупинення видаткових операції здійснюється за розпорядчим документом установи. 8.17. В кінці кожного робочого дня, протягом строку зупинення видаткових операцій, в порядку передбаченому пунктом 8.2. цього Положення, установа зобов’язана повідомляти Держфінмоніторинг про кожний факт проведення прибуткових фінансових операції за цей день. Склад та реквізити повідомлення визначаються Держфінмоніторингом. 8.18. У випадку неотримання у п’ятий робочий день від Держфінмоніторингу рішення (доручення) про подальше зупинення видаткових операцій, установа, в цей день, зобов’язана з’ясувати наявність рішення Держфінмоніторингу про подальше зупинення видаткових операцій. 8.19. У разі отримання установою інформації про неприйняття рішення Держфінмоніторингом про подальше зупинення видаткових операцій на сім робочих днів, установа поновлює проведення видаткових операцій. Поновлення видаткових операцій здійснюється за розпорядчим документом установи. 8.20. У разі отримання рішення (доручення) Держфінмоніторингу про подальше зупинення видаткових операцій на сім робочих днів, установа забезпечує зупинення цих операцій до терміну, встановленого Держфінмоніторингом та вчиняє дії передбачені пунктами 8.2. – 8.4. цього Положення. Подальше зупинення видаткових операції здійснюється за розпорядчим документом установи.
8.21. На наступний день після настання терміну до якого були зупинені видаткові операції, установа поновлює їх проведення. Поновлення видаткових операцій здійснюється за розпорядчим документом установи.
8.22. Установа, у разі отримання рішення (доручення) від Держфінмоніторингу про скасування рішення про зупинення видаткових операцій, поновлює проведення видаткових операцій. Поновлення проведення видаткових операцій здійснюється за розпорядчим документом установа. 8.23. У разі отримання установою доручення Держфінмоніторингу України про зупинення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції, наданого з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції, установа зобов’язана зупинити проведення або забезпечити моніторинг такої фінансової операції. У разі, якщо на момент отримання доручення Держфінмоніторингу фінансова операція вже проведена, установа в той самий день зобов’язана забезпечити її моніторинг, тобто вжити сукупність заходів, направлених на надання інформації про фінансову операцію відповідної особи до Держфінмоніторингу у вигляді повідомлення про фінансову операцію. 8.24. Установа зобов’язана зберігати документи, які підтверджують відправку повідомлень, отримання рішень (доручень) та повідомлень Держфінмоніторингу та всі відповідні розпорядчі документи, зазначені у цьому Розділі, не менше п’яти років з дати завершення зупинення фінансової операції (видаткових операцій).
9. Проведення внутрішніх перевірок діяльності установи
9.1. Перевірка діяльності працівників установи (відокремлених підрозділів), які забезпечують здійснення фінансових операцій, на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, виконання правил проведення фінансового моніторингу та програми, його здійснення здійснюється не рідше одного разу на рік, згідно з планом перевірок, затвердженим керівником установи. Відповідальний працівник установи (відокремленого підрозділу) повинен складати річний план проведення перевірок підрозділів установи та надавати його на затвердження до початку року керівнику установи. У разі необхідності, на протязі поточного року вносяться корективи до вказаного плану та надається на затвердження скорегований план керівнику установи. План проведення перевірок повинен містити строки проведення перевірок, найменування підрозділів, які заплановано перевірити, питання, які охоплює перевірка, особа, якою буде проведено зазначені заходи. Відповідальний працівник має право залучати до проведення перевірок з цих питань будь-яких працівників відокремленого або структурного підрозділу, надавати їм доручення і вказівки у межах своєї компетенції, обов’язкові до виконання, а також вимагати від них допомоги при провадженні окремих дій.
9.2. За результатами перевірки складається акт, який підписують особи/особа, які/яка здійснювали/здійснювала перевірку. В акті зазначаються висновки, та, у разі необхідності, пропозиції щодо усунення недоліків, виявлених за результатами перевірки.
9.3. Акт перевірки, після його підписання, направляється керівнику установи для інформування та вжиття, в разі необхідності, заходів реагування. Ознайомлення керівника установи з актом перевірки підтверджується підписом.
Директор департаменту
юридичного забезпечення Гантімуров Є.С.
|