Держкомпідприємництво відмовило Держфінпослуг в погоджені проекту Змін до Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ (щодо підвищення вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ).
Нагадуємо, що на початку 2011 року, Держфінпослуг своїм проектом регуляторного акту запропоновувало "посилити" кваліфікаційні вимоги до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ та забезпечити розповсюдження їх дії на керівників відокремлених підрозділів (відділень) фінансових установ.
У відповідь, з метою захисту прав і законних інтересів ломбардів, Асоціацією було підготовлено та надіслано заперечення до проекту регуляторного акту Держфінпослуг.
06 травня 2011 року Держкомпідприємництво прийняло рішення № 426 про відмову в погодженні проекту регуляторного акта “Про затвердження Змін до Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ (щодо підвищення вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ)”
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ
ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
№ 4150 від 06.05.2011
Рішення від 06.05.2011 р. № 426
про відмову в погодженні проекту регуляторного акта
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідності до Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” розглянув:
проект розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України “Про затвердження Змін до Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ (щодо підвищення вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ)” /далі – проект розпорядження/ та документи, що додаються до проекту, надані на погодження листом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 12.03.2011 № 2846/39-5.
За результатами здійснення аналізу проекту розпорядження та відповідного аналізу регуляторного впливу на дотримання вимог статей 4, 5, 8 і 9 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”
встановив:
проектом розпорядження передбачається внести зміни до Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.07.2003 № 1590, зокрема, щодо запровадження обов’язковості проходження кожні три роки підвищення кваліфікації керівниками та головними бухгалтерами фінансових установ, на заміну діючої норми, якою передбачено добровільність проходження навчання та обов’язковість складання відповідного екзамену.
Згідно з аналізом регуляторного впливу до проекту розпорядження, запровадження вказаної норми пов’язане з необхідністю вдосконалення вищезазначеними особами своїх знань щодо аспектів законодавчої бази та застосування норм законодавства у сфері регулювання ринків фінансових послуг, отримання корисної інформації щодо змін, які відбулись в законодавстві.
При цьому, розробником наводяться статистичні дані щодо виявлених Держфінпослуг порушень у сфері діяльності фінансових установ, які, за позицією Комісії, пов’язані з незадовільним рівнем кваліфікації керівників, включаючи керівників структурних підрозділів фінансових установ, та осіб, які здійснюють ведення бухгалтерського обліку у фінансовій установі.
Водночас, описуючи в аналізі регуляторного впливу вигоди для фінансових установ від запровадження обов’язковості проходження кожні три роки підвищення кваліфікації керівників та головних бухгалтерів, розробником, разом з тим, не проаналізовано відповідні часові та фінансові витрати, пов’язані з виконанням зазначеної вимоги.
Враховуючи ступінь завантаження керівників та бухгалтерів фінансових установ, запропонована норма може мати своїм наслідком надмірне адміністративне та фінансове навантаження для суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг.
Проте, розробником не доведено, що очікувані вигоди від впровадження запропонованого регулювання виправдовують відповідні витрати, як того вимагають вимоги Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 за № 308 /далі – Методика/.
Окрім вищезазначеного, інші розділи аналізу регуляторного впливу проекту розпорядження також викладені з порушенням вимог Методики.
Зокрема, не визначені всі обов’язкові показники результативності проекту розпорядження.
Так, згідно з пунктом 10 Методики прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов’язковими з яких повинні бути:
розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта;
кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;
розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта;
рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.
Також, у цьому розділі аналізу регуляторного впливу необхідно навести не тільки сам перелік таких показників результативності, а й їх прогнозне значення. Саме за критерієм досягнення цього прогнозного значення буде робитись висновок про результативність регуляторного акта, тому прогноз треба робити реалістичним.
Крім того, не висвітлені заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності проекту розпорядження, не зазначено строки проведення базового, повторного та періодичного відстеження результативності акта, вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження; групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні, наукові установи, що залучатимуться для відстеження тощо.
Необхідним є також визначення методу, що буде використовуватися для відстеження результативності регуляторного акта, який визначається виходячи з показників результативності, визначених для кожного конкретного регуляторного акта.
Оскільки, під час підготовки аналізу регуляторного впливу, як правило, визначаються два типи показників результативності – статистичні та соціологічні (опитування певної групи респондентів), то, відповідно. під час проведення відстеження результативності регуляторного акта можуть бути застосовані два методи одержання результатів відстеження – статистичний або соціологічний метод
Таким чином, запропоновані проектом розпорядження норми не відповідають основним принципам державної регуляторної політики, визначеним у статті 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема, збалансованості – в частині недоведеного розробником забезпечення балансу інтересів суб’єктів господарювання громадян та держави, а також ефективності, тобто забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави.
Враховуючи зазначене, керуючись частиною п’ятою статті 21 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва
вирішив:
відмовити в погодженні проекту розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України “Про затвердження Змін до Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ (щодо підвищення вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ)”.
Перший заступник Голови –
Голова ліквідаційної комісії Г.М. Яцишина