Відповідно до частини другої статті 133 Конституції України Автономна Республіка Крим та місто Севастополь входять до складу України як окремі одиниці адміністративно-територіального устрою України; місто Севастополь не входить до складу Автономної Республіки Крим, має спеціальний статус, який визначається законом України.
Також відповідно до статті 134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
15 квітня 2014 року у другому читанні та в цілому був прийнятий Закон України
„Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (далі – Закон), який визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав, свобод і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до статті 3 Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Відповідно до статті 13 Закону особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом.
На даний момент закон, який би врегульовував особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території, відсутній.
Частиною першою статті 17 Закону визначено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Пунктом 8 розділу І Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41 (в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 січня 2007 року № 6640), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 року за № 797/8118 (далі – Положення про Реєстр), встановлено, що документом, що підтверджує статус фінансової установи, є Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи (далі – Свідоцтво).
Пунктом 11 розділу І Положення про Реєстр визначено, що фінансова установа має право надавати фінансові послуги через свій відокремлений підрозділ за умови внесення інформації про такий відокремлений підрозділ до Реєстру.
Пунктом 1 розділу І Положення про Реєстр встановлено, що відокремлений підрозділ – філія, інший відокремлений структурний підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцезнаходженням юридичної особи та здійснює всі або частину функцій з надання фінансових послуг від її імені.
Пунктом 13 розділу І Положення про Реєстр встановлено, що вимоги, установлені законодавством України щодо діяльності, пов’язаної з наданням відповідних видів фінансових послуг, повинні виконуватись фінансовою установою протягом усього строку перебування інформації про неї в Реєстрі.
Розділом VI Положення про Реєстр визначено, що підставами для переоформлення Свідоцтва є: зміна найменування фінансової установи, якщо ця зміна не пов’язана з її реорганізацією; зміна місцезнаходження фінансової установи.
Порядок виключення інформації про фінансову установу з Реєстру та анулювання Свідоцтва встановлений розділом VIII Положення про Реєстр.
Так підставами для виключення інформації про фінансову установу з Реєстру та анулювання Свідоцтва, зокрема, є: заява про виключення інформації про фінансову установу з Державного реєстру фінансових установ у зв’язку з припиненням надання фінансових послуг; припинення юридичної особи, крім перетворення.
Ліцензійними умовами провадження діяльності з надання певних видів фінансових послуг серед підстав для переоформлення ліцензії є зміна місцезнаходження юридичної особи.
Крім того, ліцензійними умовами провадження діяльності з надання певних видів фінансових послуг встановлені вимоги до фінансових установ у разі зміни свого місцезнаходження повідомити про це Нацкомфінпослуг у встановлені строки.
Також ліцензійними умовами провадження діяльності з надання фінансових послуг встановлені вимоги до ліцензіатів протягом усього строку дії ліцензії виконувати вимоги нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг.
При цьому, питання внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців врегульовані Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (далі – Закон про реєстрацію).
Так відповідно до Закону про реєстрацію державна реєстрація зміни місцезнаходження юридичної особи може бути проведена:
у випадку, коли відомості про місцезнаходження юридичної особи не містяться в установчих документах юридичної особи, то зміна місцезнаходження проводиться в порядку, встановленому статтею 19 Закону про реєстрацію;
у випадку, коли відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в установчих документах юридичної особи, то зміна місцезнаходження проводиться в порядку, встановленому статтею 29 Закону про реєстрацію.
Звертаємо увагу, що відповідно до статті 39 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі – Закон № 2664) у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу відповідно до закону на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Крім того, фінансові установи як суб’єкти первинного фінансового моніторингу, визначені статтею 5 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”, повинні дотримуватись законодавства у сфері запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом.
Частиною п’ятою статті 23 вказаного вище Закону встановлено, що крім застосування фінансових санкцій за повторне аналогічне протягом одного року порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, суб’єкт державного фінансового моніторингу може обмежити, тимчасово припинити дію чи анулювати ліцензію або інший спеціальний дозвіл на право провадження певних видів діяльності у порядку, встановленому законом.
Звертаємо увагу, що пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 06 травня 2014 року № 260 „Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя”, заборонено банкам України встановлювати кореспондентські відносини з банками України та/або іноземними банками, іншими кредитними або фінансовими установами, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також зобов’язано банки України з дня набрання чинності цією постановою припинити кореспондентські відносини з банками України та/або іноземними банками, іншими кредитними або фінансовими установами, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
Враховуючи вищевикладене, з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та недопущення порушень фінансовими установами та/або відокремленими підрозділами фінансових установ, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, законодавства України, що регулює діяльність з надання фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, інформує:
1. Фінансові установи та/або відокремлені підрозділи фінансових установ, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя можуть провадити діяльність з надання фінансових послуг за умови виконання ними законодавства України, що регулює діяльність з надання фінансових послуг.
2. У разі неможливості виконувати вимоги законодавства України на тимчасово окупованій території:
фінансові установи, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя можуть змінити своє місцезнаходження. При цьому, такі фінансові установи повинні повідомити Нацкомфінпослуг про зміну свого місцезнаходження у спосіб та строки, визначені законодавством України, що регулює діяльність з надання фінансових послуг, або
фінансові установи, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя можуть звернутися до Нацкомфінпослуг із заявою про виключення інформації про таку фінансову установу та/або відокремлений підрозділ фінансової установи з Державного реєстру фінансових установ у зв’язку з припиненням надання фінансових послуг та заявою про анулювання ліцензії (у разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування).
3. Звертаємо увагу фінансових установ, що відповідальність за порушення законодавства України, що регулює діяльність з надання фінансових послуг відокремленими підрозділами, які розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя несуть фінансові установи, чиї відокремлені підрозділи розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
У разі порушення такими фінансовими установами та/або відокремленими підрозділами фінансових установ законодавства України, що регулює діяльність з надання фінансових послуг, до них будуть застосовані заходи впливу передбачені статтею 40 Закону № 2664.
Враховуючи ускладнення в роботі фінансових установ та/або їх відокремлених підрозділів, які можуть мати місце у зв’язку із прийняттям постанови Національного банку України від 06 травня 2014 року № 260 „Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя”, а також негативний вплив таких ускладнень на фінансовий стан таких фінансових установ, Нацкомфінпослуг буде приймати рішення про застосування заходів впливу з урахуванням наслідків порушення та наслідків застосування таких заходів у кожному конкретному випадку.
4. У зв’язку з тимчасовою складністю доставки поштових відправлень фінансові установи та/або відокремлені підрозділи фінансових установ, що розташовані та/або здійснюють свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, можуть листуватися з Нацкомфінпослуг через електронну пошту Нацкомфінпослуг info@dfp.gov.ua
Джерело: http://nfp.gov.ua/news/596.html