7 лютого 2015 року набуває чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон).
Асоціація вважає за необхідне звернути увагу ломбардів на деякі положення Закону, які суттєво відрізняються від положень чинного на сьогодні Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
Так, відповідно до вимог пункту 15 частини другої статті 6 Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний зберігати офіційні документи, інші документи (у тому числі створені суб’єктом первинного фінансового моніторингу електронні документи), їх копії щодо ідентифікації осіб (клієнтів, представників клієнтів), а також осіб, яким суб’єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у проведенні фінансових операцій, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи результати будь-якого аналізу під час проведення заходів щодо верифікації клієнта чи поглибленої перевірки клієнта), не менше п’яти років після завершення фінансової операції, завершення ділових відносин з клієнтом, а всі необхідні дані про фінансові операції (достатні для того, щоб простежити хід операції) – не менше п’яти років після завершення операції, закриття рахунка, припинення ділових відносин. Нормативно-правовим актом суб’єкта державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, можуть встановлюватися більш тривалі строки зберігання документів.
Аналіз зазначеної норми свідчить, на наш погляд, про необхідність зберігання документів, їх копій на підставі яких здійснювалась (проводилась) ідентифікація, верифікація клієнта (представника клієнта) та вивчення клієнта не залежно від того на яку суму проводилась (здійснювалась) фінансова операція та незалежно від того чи підлягає фінансова операція фінансовому моніторингу.
Тобто, з моменту набуття чинності зазначеним Законом ломбарди повинні зберігати копії відповідних документів клієнта (представника клієнта) (паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів, реєстраційного номера облікової картки платника податків України або ідентифікаційного номеру згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, тощо), на підставі яких ломбардом проводилась (здійснювалась) їх ідентифікація та верифікація.
Відповідно до положень частини п’ятнадцятої статті 9 Закону ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані або верифіковані згідно з вимогами закону. Але, при цьому необхідно дотримуватись вимог Закону щодо необхідності уточнення інформації про клієнта (представника клієнта) з метою своєчасного виявлення (встановлення) змін у інформації про клієнта (представника клієнта), наприклад, змін паспортних даних, місця проживання та інших даних, які необхідно встановлювати відповідно до вимог Закону під час проведення ідентифікації. верифікації та вивчення клієнта.
Відповідальність за порушення зазначеної вище норми – штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.