Щодо організації та проведення внутрішнього фінансового моніторингу у 2018 році

Протягом 2018 року ломбардам з питань організації та проведення внутрішнього фінансового моніторингу необхідно було, зокрема:

1. Проводити у встановлені строки та оформлювати навчання працівників ломбарду, у т.ч. відокремлених підрозділів, відповідно до затверджених на 2018 рік керівником ломбарду плану навчання працівників щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та програми навчання працівників щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Також протягом 2018 року необхідно було проводити навчання із ознайомлення працівників із законодавством (у тому числі із змінами до нього) у сфері у сфері фінансового моніторингу (законами, нормативно-правовими актами), публічними заявами FATF, типологіями міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, тощо які набули чинності або були прийняті/затверджені, розміщені/опубліковані протягом 2018 року.

Проведення кожного заходу з навчання працівників повинно бути підтверджено відповідним записом у програмі навчання із зазначенням дати проведення навчання, підписом особи, яка проводила навчання, та підписами працівників ломбарду, з якими проводилось навчання.

Щодо новопризначених працівників необхідно було до моменту безпосереднього залучення їх до участі у здійсненні або у забезпеченні здійснення (проведення) фінансових операцій:

– провести та оформити навчання з усіх питань щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу (ознайомлення із законодавством та міжнародними документами у сфері фінансового моніторингу, ознайомлення із засобами і прийомами вивчення клієнтів та перевірки інформації щодо їх ідентифікації, ознайомлення з порядком управління ризиками, здійснення практичних заходів з фінансового моніторингу тощо);

– ознайомити з правилами та програмою проведення фінансового моніторингу та оформити відповідні документи (розписки, відомості), що підтверджують їх ознайомлення з цими документами;

– ознайомити новопризначених працівників з іншими внутрішніми документами ломбарду з питань фінансового моніторингу;

– письмово попередити (ознайомити під розпис) працівників, що задіяні у проведенні фінансового моніторингу, про відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. оформити відповідні документи (розписки, відомості), що підтверджують їх ознайомлення (попередження), а також внести інформацію про проведення навчання до програми навчання.

2. Щомісячно інформувати керівника ломбарду (складати письмові звіти відповідальними працівниками з фінмоніторингу) не пізніше останнього робочого дня звітного місяця про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті з питань, визначених, зокрема, частиною шостою статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

У разі якщо відповідальним працівником не є керівник, звіт після його складання направляється керівнику ломбарду або особі, яка виконує його обов’язки, для інформування.

Ознайомлення керівника або особи, яка виконує його обов’язки, зі звітом відповідального працівника підтверджується підписом керівника на звіті.

3. Здійснювати/проводити у встановленні законодавством строки реєстрацію, за наявності, фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, інших фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення шляхом внесення відповідної інформації до реєстру.

4. Повідомляти Держфінмоніторинг за встановленими формами, у порядку та у строки, зокрема, про (щодо):

– фінансові операції, що підлягають обов’язковому та/або внутрішньому фінансовому моніторингу, та інші, інформація про які відповідно до законодавства повинна подаватись до Держфінмоніторингу;

– створення відокремлених підрозділів ломбардів (з метою постановки їх на облік та отримання облікового ідентифікатора);

– змін в інформації, яка стала підставою для взяття ломбарду та/або його відокремлених підрозділів на облік (наприклад, зміни найменування, місцезнаходження, звільнення/призначення відповідальних працівників, звільнення/призначення т.в.о. відповідальних працівників тощо);

– прийняття рішення про припинення діяльності, зокрема, відокремлених підрозділів.

5. Під час встановлення ділових (договірних) відносин з клієнтами визначати та фіксувати рівень ризику (ступінь міри ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що встановлюється ломбардом стосовно клієнта).

Здійснювати переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані та документувати результати оцінки чи переоцінки ризиків.

6. Провести у ломбарді та у всіх його відокремлених підрозділах внутрішні перевірки на предмет дотримання законодавства у сфері фінансового моніторингу відповідно до затвердженого керівником ломбарду плану перевірок на 2018 рік і оформити відповідні акти внутрішніх перевірок.

Акт перевірки після його підписання повинні бути направлені керівнику ломбарду для інформування та вжиття у разі необхідності заходів реагування. Ознайомлення керівника ломбарду з актом перевірки підтверджується його підписом.

7. Виконувати інші вимоги, встановлені як законодавством у сфері фінансового моніторингу, так і внутрішніми документами ломбарду з питань організації та проведення фінансового моніторингу.

 

Щодо міжнародних стандартів, заяв міжнародних організацій, законодавчих, нормативно-правових актів з питань фінансового моніторингу, які були оприлюднені, розміщені на офіційних веб-сайтах, були прийняті та/або набули чинності у 2018 році, повідомляємо наступне

 

1. Міжнародні стандарти

Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) внесла зміни до Міжнародних стандартів щодо боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та розповсюдження зброї масового знищення (Сорок Рекомендацій FATF) в частині віртуальних активів.

На Пленарному засіданні FATF, що відбулось в період 17-19 жовтня 2018 року, були затверджені зміни до Сорока Рекомендацій FATF, а саме:

– Рекомендація 15 (Нові технології) зазнала змін шляхом включення нового абзацу, що стосується врегулювання питання надавачів послуг з віртуальних активів в контексті здійснення ними запобіжних заходів у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ);

– Глосарій доповнився двома новими поняттями «віртуальний актив» та «надавач послуг з віртуальних активів».

Зазначені зміни, мають на меті забезпечити управління та зменшення ризиків, що виникають у зв’язку з використання віртуальних активів. Крім того, країни повинні забезпечити, щоб надавачі послуг з віртуальних активів регулювалися для цілей ПВК/ФТ, ліцензувалися чи реєструвалися та були предметом ефективних систем для здійснення моніторингу та забезпечення відповідності заходам, передбаченим Рекомендаціями FATF.

З оновленою редакцією Стандартів FATF (станом на жовтень 2018 року), які було розміщено 21.12.2018 року, можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу у розділі «Міжнародні стандарти / Стандарти FATF».

 

2. Заяви міжнародних організацій (Публічна заява FATFта інших міжнародних організацій щодо країн (територій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму), які були розміщені на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу України у 2018 році (розміщено на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу України (sdfm.gov.ua) у розділі Міжнародне співробітництво (Заяви міжнародних організацій):

 

Дата заяви FATF, інших організацій	Дата розміщення заяви на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу
Публічна заява FATF – 23 лютого 2018 року	16.03.2018 р.
Підвищення відповідності глобальної системи ПВК/ФТ: поточний процес – 23 лютого 2018 року	16.03.2018 р.
Публічна заява FATF – 29 червня 2018 року	16.08.2018 р.
Підвищення відповідності глобальної системи ПВК/ФТ: безперервний процес – 29 червня 2018 року	16.08.2018 р.
Публічна заява FATF – 19 жовтня 2018 року	28.11.2018 р.
Підвищення відповідності глобальної системи ПВК/ФТ: безперервний процес – 19 жовтня 2018 року	28.11.2018 р.

 

3. Зміни до Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»:

– внесені зміни Законом України від 15 травня 2018 року № 2418-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій» (набув чинності 24 листопада 2018 року) в частині здійснення звичайних та додаткових заходів належної перевірки клієнта згідно з вимогами десятої та тринадцятої Рекомендації FATF.

Змінами до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено нове визначення терміну «ідентифікація», розширено можливості суб’єктів первинного фінансового моніторингу використовувати різні джерела отримання інформації, необхідної для проведення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, уточнено права та обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо відмови від проведення фінансової операції, у випадках недостатності та/або ненадання клієнтом документів чи відомостей, необхідних для виконання суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

 

4. постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України

4.1. Постанова від 10 травня 2018 р. № 343 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (набула чинності 12 травня 2018 року).

Постановою №343 внесено зміни до пункту 16 та пункту 25 Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб’єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 552.

Зміни до пункту 16 Порядку №552 стосуються ведення суб’єктами первинного фінансового моніторингу реєстру фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу. Згідно із внесеними змінами реєстр ведеться в паперовому або електронному вигляді. При цьому, сторінки реєстру, що ведеться в паперовому вигляді, повинні бути прошнуровані, засвідчені підписом керівника ломбарду або відповідального працівника та зберігатися у ломбарді.

Відповідно змін до пункту 25 порядку №552 відмінено необхідність скріплювати печаткою ломбарду копії документів, які подаються до Держфінмоніторингу у разі отримання від нього запиту про надання інформації. Згідно із змінами інформацію на запит Держфінмоніторингу суб’єкт первинного фінансового моніторингу подає в паперовому та/або електронному вигляді разом із супровідним листом, в якому зазначається перелік документів (їх копій), що подаються. Копії документів повинні бути засвідчені підписом керівника суб’єкта.

Постановою №343 також внесено зміни до пункту 5 Порядку надання державними органами, державними реєстраторами на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. N 693.

Відповідно до внесених змін до Порядку №693 відмінено необхідність скріплення печаткою запиту у паперовій формі, який за необхідності інформації, що стосується ідентифікації та/або необхідності для вивчення клієнта, уточнення інформації про нього або проведення поглибленої перевірки клієнта, надсилається суб’єктом первинного фінансового моніторингу державному органу або державному реєстратору.

Згідно із змінами до Порядку №693 запит у паперовій (письмовій) формі надсилається суб’єктом за місцезнаходженням відповідного державного органу, державному реєстратору, підписується керівником суб’єкта або особою, яка його заміщує.

4.2. Розпорядження від 27 грудня 2018 р. № 1079-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 143».

Цим розпорядженням внесено зміни у перелік держав, віднесених до переліку офшорних зон.

 

5. накази Міністерства фінансів України:

5.1. Наказ від 16.11.2017 № 944, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2017 р. за № 1486/31354, «Про затвердження Порядку повідомлення суб’єкта первинного фінансового моніторингу про вручення особі письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про закриття кримінального провадження та інформування суб’єктів фінансового моніторингу про прийняті судами рішення» (набув чинності з 19.01.2018 р.).

Цей Порядок визначає процедуру повідомлення Держфінмоніторингом суб’єкта первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) після надходження інформації від судів або правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, про вручення особі письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про закриття кримінального провадження, яке розпочато за повідомленням такого СПФМ, що надійшло до Держфінмоніторингу відповідно до вимог статей 6, 10, 12, 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також інформування СПФМ про ухвалені судами рішення за такими кримінальними провадженнями.

5.2. Наказ від 05.03.2018 № 344, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 березня 2018 р. за № 365/31817, «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 29 січня 2016 року № 24» (набув чинності 17.05.2018 р.).

Наказом внесено зміни до Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2016 року № 24, та внесено зміни до форм подання до Держфінмоніторингу інформації, а саме:

– внесеними змінами до форми № 1-ФМ (форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу) скасована необхідність засвідчення підпису керівника печаткою суб’єкта первинного фінансового моніторингу – ломбарду та проставляння на формі зразка відбитка печатки;

– внесено зміни до форми №2-ФМ (реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу) та форми № 4-ФМ (повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу) у частині їх підписання та скасування необхідності засвідчення підписів печаткою.

Оновлені форми обліку (форми № 1-ФМ, № 2-ФМ та №4-ФМ) розміщено на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу України у підрозділі «Форми обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу» розділу «Інформаційна взаємодія».

 

6. накази Держфінмоніторингу України, якими вносились зміни до Переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, та які було розміщено на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу України у 2018 році:

 

Дата та номер наказу Держфінмоніторингу України	Дата розміщення наказу на веб-сайті Держфінмоніторингу України
від 04.01.2018 № 1	04.01.2018
від 12.01.2018 № 4	12.01.2018
від 24.01.2018 № 13	24.01.2018
від 02.02.2018 № 17	02.02.2018
від 07.02.2018 № 19	07.02.2018
від 15.02.2018 № 24	15.02.2018
від 19.02.2018 № 27	19.02.2018
від 12.03.2018 № 37	12.03.2018
від 16.03.2018 № 38	16.03.2018
від 23.03.2018 № 41	23.03.2018
від 30.03.2018 № 43	30.03.2018
від 02.04.2018 № 44	02.04.2018
від 12.04.2018 № 47	12.04.2018
від 18.04.2018 № 50	18.04.2018
від 25.04.2018 № 54	25.04.2018
від 02.05.2018 № 55	02.05.2018
від 10.05.2018 № 56	10.05.2018
від 24.05.2018 № 61	24.05.2018
від 30.05.2018 № 66	30.05.2018
від 30.05.2018 № 67	30.05.2018
від 06.06.2018 № 71	06.06.2018
від 08.06.2018 № 72	08.06.2018
від 18.06.2018 № 78	18.06.2018
від 19.06.2018 № 79	19.06.2018
від 26.06.2018 № 83	26.06.2018
від 27.06.2018 № 84	27.06.2018
від 02.07.2018 № 85	02.07.2018
від 06.07.2018 № 87	06.07.2018
від 10.07.2018 № 91	10.07.2018
від 16.07.2018 № 95	16.07.2018
від 18.07.2018 № 96	18.07.2018
від 23.07.2018 № 98	23.07.2018
від 25.07.2018 № 99	25.07.2018
від 08.08.2018 № 104	08.08.2018
від 09.08.2018 № 106	09.08.2018
від 10.08.2018 № 107	10.08.2018
від 21.08.2018 № 110	21.08.2018
від 27.08.2018 № 113	27.08.2018
від 29.08.2018 № 114	29.08.2018
від 06.09.2018 № 116	06.09.2018
від 12.09.2018 № 117	12.09.2018
від 18.09.2018 № 118	18.09.2018
від 20.09.2018 № 120	20.09.2018
від 26.09.2018 № 122	26.09.2018
від 01.10.2018 № 126	01.10.2018
від 02.10.2018 № 127	02.10.2018
від 05.10.2018 № 129	05.10.2018
від 12.10.2018 № 133	12.10.2018
від 16.10.2018 № 135	16.10.2018
від 05.11.2018 № 146	05.11.2018
від 14.11.2018 № 148	14.11.2018
від 15.11.2018 № 149	15.11.2018
від 19.11.2018 № 150	19.11.2018
від 20.11.2018 № 151	20.11.2018
від 22.11.2018 № 153	22.11.2018
від 04.12.2018 № 161	04.12.2018
від 28.12.2018 № 175	28.12.2018

 

У ломбарді та у кожному відокремленому підрозділі обов’язково повинен бути в актуальному стані Перелік осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (з урахуванням змін).

 

Щодо розміщення на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу України (www.sdfm.gov.ua) протягом 2018 року інформації, повідомлень, методичних рекомендацій та типологічних досліджень

1. У розділі Правова база / Коментарі

Державною службою фінансового моніторингу України з метою вдосконалення діяльності у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції підготовлено та розміщено 18.12.2018 р. Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню зброї масового знищення та корупції.

Термінологічний словник є першим систематизованим виданням, що об’єднує терміни та поняття у антилегалізаційній та антикорупційній сферах. Це, зокрема, близько 3000 термінів, які містяться у міжнародних документах, кодексах та законах України, підзаконних нормативно-правових актах України, науковій та інформаційній літературі.

2. У розділі Організація фінансового моніторингу / Методичні рекомендації з організації фінансового моніторингу

06.09.2018 р. розміщено Огляд щодо використання неприбуткових організацій в незаконних цілях за І півріччя 2018 року

3. У розділі Організація фінансового моніторингу / Рекомендації міжнародних організацій

11.05.2018 р. Керівництво FATF щодо протидії фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення

20.06.2018 р. Посібник щодо застосування підходу, що ґрунтується на оцінці ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в сфері надання грошових послуг

27.07.2018 р. Індикатори приховування бенефіціарної власності (витяг зі Звіту FATF та Егмонтської групи «Приховування бенефіціарної власності»).

4. У розділі Типології / Рекомендації по виявленню схем відмивання коштів

23.04.2018 р. Збірка типологічних досліджень, проведених у 2017 році

28.12.2018 р. Типологічне дослідження «Ризики використання суб’єктів з непрозорою структурою власності у схемах відмивання кримінальних доходів»

 

Щодо персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)

20 березня 2018 року набув чинності Указ Президента України від 17 березня 2018 року №71/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 березня 2018 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) згідно з резолюцією Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй № 2206 (2015) щодо Республіки Південний Судан» (далі – Указ № 71).

Указом № 71 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 березня 2018 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) згідно з резолюцією Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй № 2206 (2015) щодо Республіки Південний Судан», відповідно до якого підтримано пропозиції Кабінету Міністрів України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 907-р) та застосовано строком на п’ять років персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 907-р.

19 травня 2018 року набув чинності Указ Президента України від 14 травня 2018 року № 126/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі – Указ №126).

Указом № 126 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого прийнято рішення застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до окремих фізичних та юридичних осіб, зазначених у додатках 1 та 2 до цього Рішення.

21 червня 2018 року набув чинності Указ Президента України від 21 червня 2018 року № 176/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі – Указ № 176).

Указом № 176 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого прийнято рішення застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до окремих фізичних і юридичних осіб та внести зміни до санкцій, застосованих відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом № 126, виклавши додатки 1 та 2 до зазначеного рішення у редакціях, що додаються до цього Рішення.

Згідно зі статтею 5 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644- VII «Про санкції» рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо юридичних та фізичних осіб є обов’язковим до виконання.

Відповідні санкції (зокрема «заборона на встановлення ділових контактів», «зупинення фінансових операцій» та «блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном») стосовно осіб, визначених у додатках до Рішення РНБО України, діють протягом зазначених у цих додатках строків з дати набрання чинності Указом Президента України.

Враховуючи зазначене, суб’єктам первинного фінансового моніторингу – ломбардам необхідно забезпечити виконання вимог Указу Президента України в частині застосування відповідних санкцій на визначений період.

24.05.2017 року Держфінмоніторинг у методичних матеріалах, розміщених на офіційному сайті у розділі «Організація фінансового моніторингу», щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) зазначив, що згідно із пунктом 6 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний, зокрема, надавати до Держфінмоніторингу інформацію про:

свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, або спроби проведення фінансових операцій;

фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.

Крім того, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта (частина перша стаття 11 Закону).

При цьому, необхідно зазначити, що наявність ділових відносин з клієнтами, визначеними у санкційних списках, збільшує ризики використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу – ломбарду для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму.

Враховуючи викладене, рекомендуємо ломбардам протягом дії санкцій вживати до таких клієнтів додаткові застережні заходи, передбачені для клієнтів високого ризику, зокрема наступні:

інформувати Держфінмоніторинг України про свої підозри щодо діяльності таких осіб або їх активи;

повідомляти про фінансові операції, які вони намагалися здійснити протягом дії санкцій.

Крім того, на виконання вимог законодавства ломбарди протягом дії санкцій зобов’язані:

відмовитися від встановлення ділових контактів з особами, зазначеними в санкційному списку, до яких застосовано санкцію «заборона на встановлення ділових контактів»;

зупинити фінансові операції осіб, зазначених у санкційному списку, до яких застосовано санкцію «зупинення фінансових операцій».

Асоціація додатково до зазначеної вище інформації нагадує про необхідність виконання ломбардами вимог розпорядження Нацкомфінпослуг від 22.12.2015 р. № 3378, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 січня 2016 р. за № 54/28184, «Про забезпечення реалізації персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

 

Щодо ризиків, пов’язаних із фінансуванням сепаратистських та терористичних заходів на території України

Щодо зазначених ризиків Держфінмоніторингом України ще у 2016 році для суб’єктів первинного фінансового моніторингу було підготовлено рекомендації, які 13.06.2016 р. розміщено на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу у розділі Організація фінансового моніторингу/Методичні рекомендації з організації фінансового моніторингу.

 

Щодо документів, які можуть бути використані на території України для укладення правочинів

Відповідно до вимог частини першої статті 9 Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати верифікацію клієнта (представника клієнта).

Згідно частини дев’ятої та десятої статті 9 Закону суб’єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації фізичних осіб резидентів та нерезидентів встановлюють, зокрема, номер (та за наявності – серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав.

Питання щодо документів, що посвідчують особу та відповідно до законодавства України можуть бути використані на території України для укладення правочинів, розглядалось у Держфінмоніторингу України у березні 2015 року на тридцять п’ятому засіданні Робочої групи з розгляду проблемних питань суб’єктів первинного фінансового моніторингу – небанківських фінансових установ та аналізу ефективності заходів, що вживаються ними для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму (далі Робоча група).

За результатами обговорення зазначеного питання Робоча група вирішила, що перелік документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України визначений пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», а саме:

а) паспорт громадянина України;

б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

в) дипломатичний паспорт України;

г) службовий паспорт України;

ґ) посвідчення особи моряка;

д) посвідчення члена екіпажу;

е) посвідчення особи на повернення в Україну;

є) тимчасове посвідчення громадянина України.

При цьому слід врахувати, що посвідчення особи моряка та посвідчення члена екіпажу, що входять до зазначеного переліку, не можуть бути використані на території України для вчинення правочинів відповідно до частини другої статті 25 та частини третьої статті 26 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Перелік документів, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства і можуть використовуватися ними для вчинення правочинів на території України, законодавством не визначено.

Відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Перелік документів, що використовуються для встановлення особи під час укладення правочинів при вчиненні нотаріальних дій, визначено частиною третьою статті 43 Закону України «Про нотаріат». До таких документів віднесено, зокрема, посвідку на проживання особи, яка мешкає в Україні, а також національний паспорт іноземця або документ, що його замінює.

З урахуванням викладеного, Робоча група вирішила, що при визначені переліку документів, які можуть бути використані суб’єктом первинного фінансового моніторингу для ідентифікації клієнтів – фізичних осіб, слід керуватися вимогами пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та за аналогією закону положеннями частини третьої статті 43 Закону України «Про нотаріат».

Отже, при визначенні переліку документів, які можуть бути використані суб’єктом первинного фінансового моніторингу для ідентифікації клієнтів – фізичних осіб, слід керуватися вимогами пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу та її спеціальний статус» та за аналогією закону положеннями частини третьої статті 43 Закону України «Про нотаріат».

 

Щодо публічних діячів

Нагадуємо ломбардам про необхідність виконання вимог Закону щодо обов’язку суб’єктів первинного фінансового моніторингу виявляти відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу факт належності клієнта або особи, що діє від його імені, до публічних діячів під час здійснення ідентифікації, верифікації та у процесі їх обслуговування, встановлювати високий ризик стосовно таких клієнтів та виконання інших вимог Закону щодо цих осіб.

Державною службою фінансового моніторингу України підготовлено Методичні рекомендації щодо виявлення та ідентифікації публічних діячів та забезпечення проведення їх фінансових операцій (Методичні рекомендації).

Оновлені та актуалізовані Методичні рекомендації розміщено 26.01.2016 р. на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу у розділі Організація фінансового моніторингу/Методичні рекомендації з організації фінансового моніторингу (http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=69&art_id=20531&lang=uk).

Асоціація рекомендує ломбардам уважно ознайомитись із Методичними рекомендаціями та врахувати їх під час організації та проведення фінансового моніторингу у ломбардах.

Звертаємо увагу на те, що у Методичних рекомендаціях зазначені інформаційні ресурси (інтернет-адреси), які є рекомендованими для використання з метою виявлення публічних діячів та в яких містяться відомості щодо публічних діячів та їхніх близьких та пов’язаних осіб.

 

Щодо зберігання документів на підставі яких здійснювалась (проводилась) ідентифікація, верифікація клієнта (представника клієнта) та вивчення клієнта

Вважаємо за необхідне нагадати ломбардам позицію Асоціації, яка неодноразово була розміщена на сайті Асоціації, щодо необхідності зберігання документів, їх копій на підставі яких здійснювалась (проводилась) ідентифікація, верифікація клієнта (представника клієнта) та вивчення клієнта.

Відповідно до вимог пункту 15 частини другої статті 6 Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний зберігати офіційні документи, інші документи (у тому числі створені суб’єктом первинного фінансового моніторингу електронні документи), їх копії щодо ідентифікації та верифікації осіб (клієнтів, представників клієнтів), а також осіб, яким суб’єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у проведенні фінансових операцій, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи результати будь-якого аналізу під час проведення заходів щодо верифікації клієнта чи поглибленої перевірки клієнта), не менше п’яти років після завершення фінансової операції, завершення ділових відносин з клієнтом, а всі необхідні дані про фінансові операції (достатні для того, щоб простежити хід операції) – не менше п’яти років після завершення операції, закриття рахунка, припинення ділових відносин. Нормативно-правовим актом суб’єкта державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, можуть встановлюватися більш тривалі строки зберігання документів.

Аналіз зазначеної норми свідчить, на наш погляд, про необхідність зберігання документів, їх копій на підставі яких здійснювалась (проводилась) ідентифікація, верифікація клієнта (представника клієнта) та вивчення клієнта не залежно від того на яку суму проводилась (здійснювалась) фінансова операція та незалежно від того чи підлягає фінансова операція фінансовому моніторингу.

Тобто, з моменту набуття чинності зазначеним Законом ломбарди повинні зберігати копії відповідних документів клієнта (представника клієнта) (паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів, реєстраційного номера облікової картки платника податків України або ідентифікаційного номеру згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, тощо), на підставі яких ломбардом проводилась (здійснювалась) їх ідентифікація та верифікація.

Відповідно до положень частини п’ятнадцятої статті 9 Закону ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані або верифіковані згідно з вимогами закону. Але, при цьому необхідно дотримуватись вимог Закону щодо необхідності уточнення інформації про клієнта (представника клієнта) з метою своєчасного виявлення (встановлення) змін у інформації про клієнта (представника клієнта), наприклад, змін паспортних даних, місця проживання та інших даних, які необхідно встановлювати відповідно до вимог Закону під час проведення ідентифікації. верифікації та вивчення клієнта.

 

Щодо оновлення правил фінансового моніторингу, програм здійснення фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу у 2018 році

У 2018 році у зв’язку із змінами у законодавстві у сфері фінансового моніторингу Асоціація вносила зміни до примірних внутрішніх документів з організації та проведення ломбардами фінансового моніторингу, а саме:

1. З урахуванням змін до Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб’єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 552, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 343 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» було оновлено примірні правила з фінансового моніторингу (внесено зміни до р.7 та 9 правил).

Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 343 набула чинності 12 травня 2018 року.

2. З урахуванням змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», внесених Законом України від 15 травня 2018 року №2418-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій» було оновлено:

– примірні правила з фінансового моніторингу;

– примірну програму здійснення фінансового моніторингу;

– примірну посадову інструкцію працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу у ломбарді;

– примірну посадову інструкцію працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу у відокремленому підрозділі;

– примірний перелік питань/положень, які на виконання вимог законодавства з фінмоніторингу можуть бути включені до посадових інструкцій працівників ломбарду та його відокремлених підрозділів з виконання ними вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.

Зазначені оновлені документи з фінмоніторингу набули чинності з 24 листопада 2018 року.

Нагадуємо, що після затвердження керівником ломбарду оновлених правил фінансового моніторингу та програми здійснення фінансового моніторингу необхідно:

– провести та оформити навчання з ознайомлення працівників ломбарду, у т.ч. відокремлених підрозділів, з оновленими правилами фінансового моніторингу та програмою здійснення фінансового моніторингу;

– оформити відповідні документи (програми навчання, розписки, відомості тощо) про ознайомлення працівників ломбарду під розпис із оновленими правилами та програмою.

 

Нагадуємо також про необхідність виконання ломбардами вимог пунктів 2.9, 2.10 та 2.13 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 5 серпня 2003 р. № 25 (у редакції розпорядження Держфінпослуг від 24 лютого 2011 р. № 102), щодо необхідності оформлення на працівників, на яких покладаються обов’язки відповідального за проведення фінансового моніторингу (до дати покладення на них обов’язків):

– у ломбарді – письмового висновку щодо підтвердження ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника;

– у відокремленому підрозділі – крім письмового висновку щодо підтвердження ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника також і подання керівника відокремленого підрозділу або особи, яка виконує його обов’язки, яке погоджується з відповідальним працівником ломбарду.

Зазначені вимоги поширюються на осіб, які призначались або призначаються відповідальними після набрання чинності розпорядження Держфінпослуг від 24 лютого 2011 р. № 102 (розпорядження набуло чинності 03.06.2011 року).

 

Крім того, звертаємо увагу ломбардів на необхідність розроблення та затвердження у грудні 2018 року відповідно до вимог Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 5 серпня 2003 р. № 25 (у редакції розпорядження Держфінпослуг від 24 лютого 2011 р. № 102):

– плану проведення внутрішніх перевірок на 2019 рік на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (пункти 9.1, 9.2 та 9.3 розпорядження №102);

– плану навчання та підвищення кваліфікації працівників ломбарду (відокремлених підрозділів) щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу на 2019 рік (пункт 3.4 розпорядження № 102);

– програми навчання працівників щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, на 2019 рік (пункт 4.12 розпорядження № 102).

 

Також нагадуємо про необхідність дотримання вимог щодо своєчасного проходження працівниками, відповідальними за проведення фінансового моніторингу як у ломбарді, так і у його відокремлених підрозділах, навчання та підвищення кваліфікації.

Відповідно до Закону:

– навчання новопризначених працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, проводиться протягом трьох місяців після призначення на посаду або надання відповідних повноважень;

– працівники, відповідальні за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, повинні підвищувати свою кваліфікацію шляхом проходження навчання та складання екзамену не рідше одного разу на три роки.

Звертаємо увагу, що зазначені вимоги стосуються як відповідальних працівників по ломбарду, так відповідальних працівників по відокремленим підрозділам.

 

Вважаємо за необхідне звернути увагу на необхідність виконання ломбардами вимог Закону, зокрема, щодо:

– проведення (здійснення) ідентифікації, верифікації, вивчення тощо клієнтів (представників клієнтів);

– необхідності як встановлення (визначення), переоцінки тощо ризиків, так і необхідності документування результатів такої оцінки, переоцінки тощо;

– вимог до посадових інструкцій працівників ломбарду, що задіяні у проведенні фінансових операцій, та необхідності зазначення відповідних положень щодо фінансового моніторингу у їх посадових інструкціях.

Щодо посадових інструкцій працівників ломбарду, що задіяні у проведенні фінансових операцій, нагадуємо, що відповідно до вимог пункту 26 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб’єкти первинного фінансового моніторингу у тому числі зобов’язані встановлювати, розподіляти шляхом визначення трудовими договорами (у посадових інструкціях, контрактах тощо) та доводити до відома відповідальних працівників та інших працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу їх функціональні обов’язки щодо здійснення первинного фінансового моніторингу, ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта, визначення (виявлення) та проведення оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, здійснення моніторингу ризиків клієнтів тощо.

Тобто, у зазначених документах (наприклад у посадових інструкціях) працівників повинні бути обов’язково зазначені їх функціональні обов’язки щодо здійснення первинного фінансового моніторингу, ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта, визначення (виявлення) та проведення оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, здійснення моніторингу ризиків клієнтів тощо.

 

Також вважаємо за необхідне щодо постановки на облік у Держфінмоніторингу як суб’єктів первинного фінансового моніторингу – ломбардів, так і його відокремлених підрозділів, додатково зазначити наступне.

За останні роки збільшилась кількість запитів (вимог) Нацкомфінпослуг до ломбардів про надання інформації, копій відповідних документів та пояснень щодо неподання або несвоєчасного подання ломбардами до Держфінмоніторингу інформації для постановки на облік ломбардів та/або його відокремлених підрозділів, а також щодо неподання або несвоєчасного подання до Держфінмоніторингу змін до інформації, яка була подана ломбардами для взяття його або відокремлених підрозділів ломбарду на облік.

У переважній більшості випадків запити направлялись у зв’язку з:

– неподанням або несвоєчасним поданням ломбардами до Держфінмоніторингу змін до інформації по ломбарду або його відокремленим підрозділам, які подавались для постановки їх на облік;

– неподанням або несвоєчасним поданням ломбардами до Держфінмоніторингу виправлених форм 1-ФМ, після прийняття Держфінмоніторингом відмов у разі подання/оформлення 1-ФМ не в повному обсязі або з помилками, про що Держфінмоніторинг повідомляє ломбарди шляхом направлення форм 3-ФМ із зазначенням в них підстав для відмови;

– неподанням або несвоєчасним поданням ломбардами до Держфінмоніторингу форм 1-ФМ після прийняття ломбардами рішень щодо припинення діяльності відокремленого підрозділу.

У зв’язку із цим нагадуємо, що:

– у разі змін в інформації (наприклад, зміна відповідального працівника, призначення/зміна т.в.о відповідального працівника, зміна будь-яких реквізитів місцезнаходження, зміна номеру телефону тощо), яка зазначалась у первинній формі 1-ФМ (постановка на облік) щодо ломбарду або відокремленого підрозділу, необхідно протягом 3 робочих днів з дати настання таких змін подати/направити Держфінмоніторингу відповідну інформацію (форму 1-ФМ);

– у разі отримання форми 3-ФМ з відмовою ломбард зобов’язаний протягом 3 робочих днів з дати отримання відповідного повідомлення подати/направити інформацію (форму 1-ФМ) в повному обсязі та/або без помилок;

– у разі прийняття рішення про припинення діяльності ломбарду або його відокремленого підрозділу, ломбард зобов’язаний подати/направити до Держфінмоніторингу відповідну інформацію (форму 1-ФМ).

Форма обліку та подання інформації (форма 1-ФМ), правила її оформлення повинні відповідати Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2016 року № 24.

Також нагадуємо, що відповідно до законодавства:

– інформація у паперовому вигляді (форма 1-ФМ) подається ломбардом до Держфінмоніторингу шляхом надсилання поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення або вручення під розписку;

– у разі подання форми 1-ФМ у паперовому вигляді, підтвердженням дотримання ломбардом строків подання такої інформації є наявність у ломбарда документа, виданого оператором поштового зв’язку, що підтверджує факт надсилання відповідної інформації з повідомленням про вручення поштового відправлення, або відмітки Держфінмоніторингу про отримання інформації;

– подана ломбардом інформація у паперовому вигляді (копії або другі примірники форм 1-ФМ), отримане повідомлення про результати її обробки (форма 3-ФМ), документи, що підтверджують факт подання інформації Держфінмоніторингу (супровідні листи, повідомленням про вручення поштового відправлення), зберігаються ломбардом не менш як п’ять років;

– якщо з будь-яких причин ломбард не отримав від Держфінмоніторингу протягом 10 робочих днів з дати надходження повідомлення про вручення поштового відправлення або протягом 20 робочих днів з дати відправлення інформації, необхідної для взяття його на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб’єкта на облік) (у разі ненадходження повідомлення про вручення поштового відправлення) повідомлення про результати обробки інформації (форма 3-ФМ), необхідної для взяття суб’єкта на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття на облік), ломбард звертається до Держфінмоніторингу для з’ясування причини неотримання відповідного повідомлення (форми 3-ФМ). При цьому, у разі необхідності отримання копії повідомлення про результати обробки інформації, необхідної для взяття на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття на облік), ломбард надсилає до Держфінмоніторингу письмовий запит.