Протягом 2019 року ломбардам з питань організації та проведення внутрішнього фінансового моніторингу необхідно було, зокрема:
1. Проводити у встановлені строки та оформлювати навчання працівників ломбарду, у т.ч. відокремлених підрозділів, відповідно до затверджених на 2019 рік керівником ломбарду плану навчання працівників щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та програми навчання працівників щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.
Також протягом 2019 року необхідно було проводити навчання із ознайомлення працівників із законодавством (у тому числі із змінами до нього) у сфері у сфері фінансового моніторингу (законами, нормативно-правовими актами), публічними заявами FATF, типологіями міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, тощо які набули чинності або були прийняті/затверджені, розміщені/опубліковані протягом 2019 року.
Проведення кожного заходу з навчання працівників повинно бути підтверджено відповідним записом у програмі навчання із зазначенням дати проведення навчання, підписом особи, яка проводила навчання, та підписами працівників ломбарду, з якими проводилось навчання.
Щодо новопризначених працівників необхідно було до моменту безпосереднього залучення їх до участі у здійсненні або у забезпеченні здійснення (проведення) фінансових операцій:
– провести та оформити навчання з усіх питань щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу (ознайомлення із законодавством та міжнародними документами у сфері фінансового моніторингу, ознайомлення із засобами і прийомами вивчення клієнтів та перевірки інформації щодо їх ідентифікації, ознайомлення з порядком управління ризиками, здійснення практичних заходів з фінансового моніторингу тощо);
– ознайомити з правилами та програмою проведення фінансового моніторингу та оформити відповідні документи (розписки, відомості), що підтверджують їх ознайомлення з цими документами;
– ознайомити новопризначених працівників з іншими внутрішніми документами ломбарду з питань фінансового моніторингу;
– письмово попередити (ознайомити під розпис) працівників, що задіяні у проведенні фінансового моніторингу, про відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. оформити відповідні документи (розписки, відомості), що підтверджують їх ознайомлення (попередження), а також внести інформацію про проведення навчання до програми навчання.
2. Щомісячно інформувати керівника ломбарду (складати письмові звіти відповідальними працівниками з фінмоніторингу) не пізніше останнього робочого дня звітного місяця про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті з питань, визначених, зокрема, частиною шостою статті 7 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
У разі якщо відповідальним працівником не є керівник, звіт після його складання направляється керівнику ломбарду або особі, яка виконує його обов’язки, для інформування.
Ознайомлення керівника або особи, яка виконує його обов’язки, зі звітом відповідального працівника підтверджується підписом керівника на звіті.
3. Здійснювати/проводити у встановленні законодавством строки реєстрацію, за наявності, фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, інших фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення шляхом внесення відповідної інформації до реєстру таких операцій та вести (формувати) такий реєстр відповідно до вимог законодавства.
4. Повідомляти Держфінмоніторинг за встановленими формами, у порядку та у строки, зокрема, про (щодо):
– фінансові операції, що підлягають обов’язковому та/або внутрішньому фінансовому моніторингу, та інші, інформація про які відповідно до законодавства повинна подаватись до Держфінмоніторингу;
– створення відокремлених підрозділів ломбардів (з метою постановки їх на облік та отримання облікового ідентифікатора);
– змін в інформації, яка стала підставою для взяття ломбарду та/або його відокремлених підрозділів на облік (наприклад, зміни найменування, місцезнаходження, звільнення/призначення відповідальних працівників, звільнення/призначення т.в.о. відповідальних працівників тощо);
– прийняття рішення про припинення діяльності, зокрема, відокремлених підрозділів.
5. Під час встановлення ділових (договірних) відносин з клієнтами визначати та фіксувати рівень ризику (ступінь міри ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, що встановлюється ломбардом стосовно клієнта).
Здійснювати переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані та документувати результати оцінки чи переоцінки ризиків.
6. Здійснювати верифікацію, уточнення інформації про клієнта (представника клієнта) відповідно до вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
7. Провести у ломбарді та у всіх його відокремлених підрозділах внутрішні перевірки на предмет дотримання законодавства у сфері фінансового моніторингу відповідно до затвердженого керівником ломбарду плану перевірок на 2019 рік і оформити відповідні акти внутрішніх перевірок.
Акт перевірки після його підписання повинні бути направлені керівнику ломбарду для інформування та вжиття у разі необхідності заходів реагування. Ознайомлення керівника ломбарду з актом перевірки підтверджується його підписом.
8. Виконувати інші вимоги, встановлені як законодавством у сфері фінансового моніторингу, так і внутрішніми документами ломбарду з питань організації та проведення фінансового моніторингу.
Щодо міжнародних стандартів, заяв міжнародних організацій, законодавчих, нормативно-правових актів з питань фінансового моніторингу, які були оприлюднені, розміщені на офіційних вебсайтах, були прийняті та/або набули чинності у 2019 році, повідомляємо наступне
1. Міжнародні стандарти
1.1. 16.04.2019р. на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу України у розділі «Міжнародні стандарти / Стандарти ООН» розміщено Резолюція Ради Безпеки ООН 2462 (2019). Нажаль, на дату підготовки цієї інформації резолюція розміщена без перекладу.
Проте, на сайті Держфінмоніторингу України у новинах про Резолюцію зокрема було зазначено наступне.
28 березня 2019 року Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію № 2462 щодо протидії фінансуванню тероризму. Резолюція 2462 зобов’язує країни-члени ООН привести своє внутрішнє законодавство у відповідність із завданнями щодо переслідування і покарання тих, хто прямо або опосередковано фінансує терористичні організації або терористів.
У новому документі члени Ради Безпеки ООН нагадали державам про необхідність виявляти всі канали фінансування тероризму і притягати до кримінальної відповідальності причетних.
1.2. 25.04.2019 на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу України у розділі «Міжнародні стандарти / Стандарти FATF» розміщено Керівництво FATF щодо протидії фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Імплементація фінансових положень Резолюцій Ради безпеки ООН з протидії розповсюдження зброї масового знищення.
У Керівництві зазначено, зокрема, що Рекомендація 7 стандартів FATF вимагає від країн запровадити цільові фінансові санкції, пов’язані з фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, у відповідності до Резолюцій Ради Безпеки ООН.
Рекомендація 7 вимагає від країн запровадити цільові фінансові санкції для дотримання Резолюцій Ради Безпеки ООН, що пов’язані з попередженням, припиненням та руйнуванням розповсюдження зброї масового знищення та його фінансування.
Рекомендація 7, на даний момент, застосовується до режимів двох конкретних країн, а саме КНДР та Ірану.
2. Заяви міжнародних організацій (Публічна заява FATFта інших міжнародних організацій щодо країн (територій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму), які були розміщені на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу України у 2019 році (розміщено на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу України у розділі «Міжнародне співробітництво / Заяви міжнародних організацій»:
|
Дата заяви FATF, інших організацій |
Дата розміщення заяви на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу України |
|
Публічна заява FATF – лютий 2019 року |
12.04.2019 р. |
|
Підвищення відповідності глобальної системи ПВК/ФТ: безперервний процес – 22 лютого 2019 року |
12.04.2019 р. |
|
Публічна заява FATF від 21 червня 2019 року |
29.07.2019 р. |
|
Підвищення відповідності глобальної системи у сфері ПВК/ФТ: безперервний процес – 21 червня 2019 року |
29.07.2019 р. |
|
Публічна заява FATF – жовтень 2019 року |
18.11.2019 р. |
|
Підвищення відповідності глобальної системи у сфері ПВК/ФТ: безперервний процес – 18 жовтня 2019 року |
18.11.2019 р. |
Довідково: «ПВК/ФТ» – протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
3. Закони України
3.1. Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», який набув чинності 25.09.2019 року, внесено зміни до абзацу третього частини четвертої статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII), а саме: слова «Генеральну прокуратуру України» замінено словами «Офіс Генерального прокурора».
3.2. Закон України від 6 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон України від 6 грудня 2019 року № 361-IX), який набуває чинності через чотири місяці з дня його опублікування.
Закон України від 6 грудня 2019 року № 361-IX було опубліковано 28.12.2019 року.
Після набуття чинності Законом України від 6 грудня 2019 року № 361-IX втратить чинність Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII.
Щодо деяких положень нового закону у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення було розміщено інформацію на сайті Асоціації 19.12.2019 року.
3.3. Законом України від 2 жовтня 2019 року № 140-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», який набув чинності 18.10.2019р., внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції» та викладено терміни «близькі особи» та «члени сім’ї» викладені у новій редакції, а саме:
«близькі особи – члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта»;
«члени сім’ї:
а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;
б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі».
4. постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 травня 2019 р. № 362-р «Про невизнання Україною паспортних документів, виданих уповноваженими органами іноземної держави», яке набуло чинності 31.05.2019 року.
Цим розпорядженням визначено перелік уповноважених органів (підрозділів) іноземної держави, видані якими паспортні документи не визнаються Україною.
|
Найменування органу (підрозділу) |
Код уповноваженого органу (підрозділу) іноземної держави |
Країна приналежності |
Дата, з якої видані уповноваженими органами (підрозділами) іноземної держави паспортні документи не визнаються Україною |
|
1. Міжрайонний відділ Управління федеральної міграційної служби Росії в Ростовській області в с. Покровське (Межрайонное отделение Управления федеральной миграционной службы России по Ростовской области в с. Покровское) |
610-047 |
Російська Федерація |
30 квітня 2019 року |
|
2. Відділ Управління федеральної міграційної служби Росії в Ростовській області в м. Новошахтинську (Отделение Управления федеральной миграционной службы России по Ростовской области в г. Новошахтинске) |
610-048 |
Російська Федерація |
29 квітня 2019 року |
З урахуванням викладеного, вважаємо, що ці документи із дати, зазначеної в розпорядженні. не можуть використовуватись для здійснення ломбардами верифікації, ідентифікації, уточнення інформації про клієнта (представника клієнта).
5. накази Держфінмоніторингу України, якими вносились зміни до Переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, та які було розміщено на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу України у 2019 році:
|
Дата та номер наказу Держфінмоніторингу України |
Дата розміщення наказу на вебсайті Держфінмоніторингу України |
|
від 09.01.2019 № 1 |
09.01.2019 |
|
від 30.01.2019 № 10 |
30.01.2019 |
|
від 31.01.2019 № 12 |
31.01.2019 |
|
від 11.02.2019 № 13 |
11.02.2019 |
|
від 01.03.2019 № 23 |
01.03.2019 |
|
від 05.03.2019 № 24 |
05.03.2019 |
|
від 14.03.2019 № 25 |
14.03.2019 |
|
від 25.03.2019 № 32 |
25.03.2019 |
|
від 01.04.2019 № 35 |
01.04.2019 |
|
від 08.04.2019 № 42 |
08.04.2019 |
|
від 09.04.2019 № 43 |
09.04.2019 |
|
від 16.04.2019 № 46 |
16.04.2019 |
|
від 18.04.2019 № 49 |
18.04.2019 |
|
від 19.04.2019 № 53 |
19.04.2019 |
|
від 23.04.2019 № 54 |
23.04.2019 |
|
від 06.05.2019 № 55 |
06.05.2019 |
|
від 15.05.2019 № 57 |
15.05.2019 |
|
від 22.05.2019 № 58 |
22.05.2019 |
|
від 23.05.2019 № 59 |
23.05.2019 |
|
від 21.06.2019 № 69 |
21.06.2019 |
|
від 25.06.2019 № 70 |
25.06.2019 |
|
від 26.06.2019 № 72 |
26.06.2019 |
|
від 01.07.2019 № 75 |
01.07.2019 |
|
від 11.07.2019 № 77 |
11.07.2019 |
|
від 12.07.2019 № 79 |
12.07.2019 |
|
від 19.07.2019 № 85 |
19.07.2019 |
|
від 14.08.2019 № 98 |
14.08.2019 |
|
від 15.08.2019 № 99 |
15.08.2019 |
|
від 21.08.2019 № 102 |
21.08.2019 |
|
від 10.09.2019 № 106 |
10.09.2019 |
|
від 15.10.2019 № 122 |
15.10.2019 |
|
від 31.10.2019 № 133 |
31.10.2019 |
|
від 06.11.2019 № 140 |
06.11.2019 |
|
від 21.12.2019 № 157 |
21.12.2019 |
У ломбарді та у кожному відокремленому підрозділі обов’язково повинен бути в актуальному стані (з урахуванням змін) Перелік осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції.
Щодо розміщення на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу України протягом 2019 року інформації, повідомлень, методичних рекомендацій та типологічних досліджень
1. У розділі Організація фінансового моніторингу / Рекомендації міжнародних організацій
04.09.2019р. розміщено Керівництво FATF з ризик-орієнтованого підходу до віртуальних активів та постачальників послуг з переказу віртуальних активів.
Зокрема, це Керівництво підкреслює необхідність для постачальників послуг з віртуальних активів та інших підприємств, залучених до діяльності з віртуальних активів, розуміти ризики відмивання коштів та фінансування тероризму, що пов’язані з їх діяльністю, та вживати відповідних пом’якшувальних заходів для їх вирішення.
2. У розділі Національна оцінка ризиків 20.12.2019р. розміщено Звіт про проведення чергової (другої) Національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.
Джерелами інформації, необхідної для проведення національної оцінки ризиків, були, зокрема, відповіді учасників Асоціації на анкети та запитальники.
У Звіті, зокрема, було зазначено, що одним із основних ризиків системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму залишається високий обіг готівкових коштів.
Більш детально із Звітом бажаючи можуть ознайомитись на вебсайті Держфінмоніторингу України.
Щодо персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)
1. 21 березня 2019 року набув чинності Указ Президента України від 19 березня 2019 року № 82/2019 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Указом № 82/2019 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого прийнято рішення застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до окремих фізичних та юридичних осіб, зазначених у додатках 1 та 2 до цього Рішення.
Крім того, внесено зміни до додатку 1 та додатку 2 до рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеному в дію Указом Президента України від 21 червня 2018 року № 176.
2. 24 грудня 2019 року набув чинності Указ Президента України від 20 грудня 2019 року № 924/2019 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 грудня 2019 року «Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»
Указом № 924/2019 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 7 грудня 2019 року «Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого викладено у новій редакції деякі позиції додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2019 року №82, що стосуються застосування відповідних санкцій до фізичних осіб.
Відповідні санкції (зокрема «заборона на встановлення ділових контактів», «зупинення фінансових операцій» та «блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном») стосовно осіб, визначених у додатках до Рішення РНБО України, діють протягом зазначених у цих додатках строків з дати набрання чинності Указом Президента України.
Враховуючи зазначене, суб’єктам первинного фінансового моніторингу – ломбардам необхідно забезпечити виконання вимог Указу Президента України в частині застосування відповідних санкцій на визначений період.
24 травня 2017 року Держфінмоніторинг України у методичних матеріалах, розміщених на офіційному сайті у розділі «Організація фінансового моніторингу / Методичні рекомендації з організації фінансового моніторингу», щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) зазначив, що згідно зі статтею 5 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644- VII «Про санкції» рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо юридичних та фізичних осіб є обов’язковим до виконання.
Крім того, згідно із пунктом 6 частини другої статті 6 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний, зокрема, надавати до Держфінмоніторингу інформацію про:
свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, або спроби проведення фінансових операцій;
фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.
Крім того, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта (частина перша стаття 11 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII).
При цьому, необхідно зазначити, що наявність ділових відносин з клієнтами, визначеними у санкційних списках, збільшує ризики використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу – ломбарду для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму.
Враховуючи викладене, рекомендуємо ломбардам протягом дії санкцій вживати до таких клієнтів додаткові застережні заходи, передбачені для клієнтів високого ризику, зокрема наступні:
інформувати Держфінмоніторинг України про свої підозри щодо діяльності таких осіб або їх активи;
повідомляти про фінансові операції, які вони намагалися здійснити протягом дії санкцій.
Крім того, на виконання вимог законодавства ломбарди протягом дії санкцій зобов’язані:
відмовитися від встановлення ділових контактів з особами, зазначеними в санкційному списку, до яких застосовано санкцію «заборона на встановлення ділових контактів»;
зупинити фінансові операції осіб, зазначених у санкційному списку, до яких застосовано санкцію «зупинення фінансових операцій».
Асоціація додатково до зазначеної вище інформації нагадує про необхідність виконання ломбардами вимог розпорядження Нацкомфінпослуг від 22.12.2015 р. № 3378 «Про забезпечення реалізації персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 січня 2016 р. за № 54/28184.
Щодо ризиків, пов’язаних із фінансуванням сепаратистських та терористичних заходів, у тому числі на території України
Щодо зазначених ризиків Держфінмоніторингом України ще у 2016 році для суб’єктів первинного фінансового моніторингу було підготовлено рекомендації, які 13.06.2016 р. розміщено на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу України у розділі «Організація фінансового моніторингу / Методичні рекомендації з організації фінансового моніторингу».
У цих рекомендаціях зазначено, що відповідно до статті 6 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII суб’єкт первинного фінансового моніторингу (далі – суб’єкт) повинен:
виявляти фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та в день їх виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій інформувати про такі фінансові операції та їх учасників Держфінмоніторинг та визначені законом правоохоронні органи, зокрема Службу безпеки України;
проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та суб’єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик.
Враховуючи викладене, суб’єкт здійснює оцінювання ризиків клієнтів за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб’єкта.
Високий рівень ризику встановлюється клієнтам, які, зокрема, включені до Переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, що формується у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 966, та клієнтам, стосовно яких у суб’єкта виникають підозри, що вони здійснюють або причетні до фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
У рекомендаціях також перелік клієнтів, яким необхідно приділяти особливу увагу, зокрема:
публічних діячів або пов’язаних з ними осіб, у тому числі і тих, що мають широкі владні повноваження в Україні;
резидентів країни, що підтримують терористичну діяльність;
діяльність яких пов’язана з інтенсивним оборотом готівкових коштів;
які проводять операції з грошовими коштами або іншим майном виключно через представника, що діє за довіреністю;
які здійснюють розрахунки за операціями з використанням інтернет-технологій, електронних платіжних систем, систем грошових переказів чи інших альтернативних систем віддаленого доступу, які унеможливлюють проведення в повній мірі ідентифікації відправника/одержувача коштів;
які не надають суб’єкту додаткових відомостей, передбачених відповідними внутрішніми документами суб’єкта;
щодо яких існують сумніви у достовірності поданих ними документів або раніше наданих ідентифікаційних даних.
У відношенні таких осіб, як зазначено у рекомендаціях, суб’єкт повинен здійснювати поглиблену перевірку, зокрема:
здійснює поглиблену перевірку особи клієнта, включаючи його власників;
збирає інформацію з метою формування уявлення про діяльність клієнта, природу та рівень операцій, що проводяться ним;
встановлює суть, характер та мету ділових відносин та у разі виникнення підозр, здійснює посилений моніторинг операцій, що проводяться клієнтом.
У зв’язку із викладеним, Держфінмоніторинг України вбачає за необхідне суб’єктам використовувати наступні критерії, зокрема щодо платежів від (до) клієнта:
платіж, що проводиться фізичними особами – громадянами країни, що підтримує міжнародну терористичну діяльність.
Також Держфінмоніторинг України зазначив, що приймаючи до уваги той факт, що Сполучені Штати Америки та Рада Європейського Союзу запровадили індивідуальні (обмеження на проведення фінансових операцій) та секторальні (обмеження фінансування на ринку капіталів) санкції щодо певного переліку фізичних осіб Російської Федерації та України, юридичних осіб Російської Федерації та юридичних осіб України, розташованих на тимчасово окупованій території, у зв’язку з діями цих осіб, що підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України, Держфінмоніторинг з метою зменшення ризиків фінансування сепаратистських та терористичних заходів на території України, рекомендує суб’єктам зупиняти, відповідно до статті 17 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII, фінансові операції, які проводяться особами, що зазначені у списках індивідуальних санкцій, та повідомляти про це Держфінмоніторинг.
Одночасно у рекомендаціях були зазначені посилання на вебресурси, на яких розміщені переліки осіб, до яких застосовані індивідуальні санкції Радою Європейського Союзу та Сполученими Штатами Америки.
З повним текстом рекомендацій можна ознайомитись на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу України.
Щодо документів, які можуть бути використані на території України для укладення правочинів
Відповідно до вимог частини першої статті 9 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати верифікацію клієнта (представника клієнта).
Згідно частини дев’ятої та десятої статті 9 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1702-VII суб’єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації фізичних осіб резидентів та нерезидентів встановлюють, зокрема, номер (та за наявності – серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав.
Питання щодо документів, що посвідчують особу та відповідно до законодавства України можуть бути використані на території України для укладення правочинів, розглядалось у Держфінмоніторингу України у березні 2015 року на тридцять п’ятому засіданні Робочої групи з розгляду проблемних питань суб’єктів первинного фінансового моніторингу – небанківських фінансових установ та аналізу ефективності заходів, що вживаються ними для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму (далі Робоча група).
За результатами обговорення зазначеного питання Робоча група вирішила, що перелік документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України визначений пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», а саме:
а) паспорт громадянина України;
б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
в) дипломатичний паспорт України;
г) службовий паспорт України;
ґ) посвідчення особи моряка;
д) посвідчення члена екіпажу;
е) посвідчення особи на повернення в Україну;
є) тимчасове посвідчення громадянина України.
При цьому слід врахувати, що посвідчення особи моряка та посвідчення члена екіпажу, що входять до зазначеного переліку, не можуть бути використані на території України для вчинення правочинів відповідно до частини другої статті 25 та частини третьої статті 26 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Перелік документів, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства і можуть використовуватися ними для вчинення правочинів на території України, законодавством не визначено.
Відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Перелік документів, що використовуються для встановлення особи під час укладення правочинів при вчиненні нотаріальних дій, визначено частиною третьою статті 43 Закону України «Про нотаріат». До таких документів віднесено, зокрема, посвідку на проживання особи, яка мешкає в Україні, а також національний паспорт іноземця або документ, що його замінює.
З урахуванням викладеного, Робоча група вирішила, що при визначені переліку документів, які можуть бути використані суб’єктом первинного фінансового моніторингу для ідентифікації клієнтів – фізичних осіб, слід керуватися вимогами пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та за аналогією закону положеннями частини третьої статті 43 Закону України «Про нотаріат».
Отже, при визначенні переліку документів, які можуть бути використані суб’єктом первинного фінансового моніторингу для ідентифікації клієнтів – фізичних осіб, слід керуватися вимогами пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу та її спеціальний статус» та за аналогією закону положеннями частини третьої статті 43 Закону України «Про нотаріат».
Щодо публічних діячів
Нагадуємо ломбардам про необхідність виконання вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII щодо обов’язку суб’єктів первинного фінансового моніторингу виявляти відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу факт належності клієнта або особи, що діє від його імені, до публічних діячів під час здійснення верифікації та у процесі їх обслуговування, встановлювати високий ризик стосовно таких клієнтів та виконання інших вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII щодо цих осіб.
Державною службою фінансового моніторингу України підготовлено Методичні рекомендації щодо виявлення та ідентифікації публічних діячів та забезпечення проведення їх фінансових операцій (Методичні рекомендації).
Оновлені та актуалізовані Методичні рекомендації розміщено 26.01.2016 р. на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу України у розділі «Організація фінансового моніторингу / Методичні рекомендації з організації фінансового моніторингу» (http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=69&art_id=20531&lang=uk).
Звертаємо увагу на те, що у Методичних рекомендаціях зазначені інформаційні ресурси (інтернет-адреси), які є рекомендованими для використання з метою виявлення публічних діячів та в яких містяться відомості щодо публічних діячів та їхніх близьких та пов’язаних осіб.
Крім того, Нацкомфінпослуг на своєму офіційному вебсайті у розділі «Діяльність / Фінансовий моніторинг / Методичні рекомендації, роз’яснення, типологія» також розмістив інформацію (рекомендації) щодо виявлення публічних діячів та забезпечення проведення фінансового моніторингу їх фінансових операцій, в яких у тому числі зазначено інформаційні ресурси (інтернет-адреси), які є рекомендованими для використання з метою виявлення публічних діячів та в яких містяться відомості щодо публічних діячів та їхніх близьких та пов’язаних осіб.
Асоціація рекомендує ломбардам уважно ознайомитись із Методичними рекомендаціями Держфінмоніторингу України та інформацією (рекомендаціями) Нацкомфінпослуг і врахувати їх під час організації та проведення фінансового моніторингу у ломбардах з питань виявлення та ідентифікації публічних діячів та забезпечення проведення їх фінансових операцій.
Щодо зберігання документів на підставі яких здійснювалась (проводилась) ідентифікація, верифікація клієнта (представника клієнта) та вивчення клієнта
Вважаємо за необхідне нагадати ломбардам позицію Асоціації, яка неодноразово була розміщена на сайті Асоціації, щодо необхідності зберігання документів, їх копій на підставі яких здійснювалась (проводилась) ідентифікація, верифікація клієнта (представника клієнта) та вивчення клієнта.
Відповідно до вимог пункту 15 частини другої статті 6 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний зберігати офіційні документи, інші документи (у тому числі створені суб’єктом первинного фінансового моніторингу електронні документи), їх копії щодо ідентифікації та верифікації осіб (клієнтів, представників клієнтів), а також осіб, яким суб’єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у проведенні фінансових операцій, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи результати будь-якого аналізу під час проведення заходів щодо верифікації клієнта чи поглибленої перевірки клієнта), не менше п’яти років після завершення фінансової операції, завершення ділових відносин з клієнтом, а всі необхідні дані про фінансові операції (достатні для того, щоб простежити хід операції) – не менше п’яти років після завершення операції, закриття рахунка, припинення ділових відносин. Нормативно-правовим актом суб’єкта державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII виконує функції державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, можуть встановлюватися більш тривалі строки зберігання документів.
Аналіз зазначеної норми свідчить, на наш погляд, про необхідність зберігання документів, їх копій на підставі яких здійснювалась (проводилась) ідентифікація, верифікація клієнта (представника клієнта) та вивчення клієнта не залежно від того на яку суму проводилась (здійснювалась) фінансова операція та незалежно від того чи підлягає фінансова операція фінансовому моніторингу.
Тобто, з моменту набуття чинності Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII ломбарди повинні зберігати копії відповідних документів клієнта (представника клієнта) (паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів, реєстраційного номера облікової картки платника податків України або ідентифікаційного номеру згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, тощо), на підставі яких ломбардом проводилась (здійснювалась) їх ідентифікація та верифікація.
Відповідно до положень частини п’ятнадцятої статті 9 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані або верифіковані згідно з вимогами закону. Але, при цьому необхідно дотримуватись вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року №1702-VII щодо необхідності уточнення інформації про клієнта (представника клієнта) з метою своєчасного виявлення (встановлення) змін у інформації про клієнта (представника клієнта), наприклад, змін паспортних даних, місця проживання та інших даних, які необхідно встановлювати відповідно до вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII під час проведення ідентифікації. верифікації та вивчення клієнта.
Щодо оновлення правил фінансового моніторингу, програм здійснення фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу у 2019 році та на 2020 рік
Змін у 2019 році у примірні правила фінансового моніторингу, програму здійснення фінансового моніторингу та інші примірні внутрішні документи з питань фінансового моніторингу Асоціацією не вносилось.
Останні зміни до примірних документів з питань фінансового моніторингу Асоціацією було внесено у листопаді 2018 року, а саме до:
– примірних правил з фінансового моніторингу;
– примірної програми здійснення фінансового моніторингу;
– примірної посадової інструкції працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу у ломбарді;
– примірної посадової інструкції працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу у відокремленому підрозділі;
– примірного переліку питань/положень, які на виконання вимог законодавства з фінмоніторингу можуть бути включені до посадових інструкцій працівників ломбарду та його відокремлених підрозділів з виконання ними вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Щодо оновлення внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу у 2020 році зазначаємо, що:
– по-перше, строк дії деяких внутрішніх документів встановлюється ломбардами самостійно (наприклад, у правилах та програмі) та зазначається у цих документах і у разі закінчення строку їх дії ломбардам необхідно оновити (перезатвердити) ці документи;
– по-друге, після набуття чинності новим законом у сфері фінансового моніторингу, а саме Законом України від 6 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», необхідно буде розробити та затвердити внутрішні документи з питань фінансового моніторингу з урахуванням вимог/положень цього закону та нормативно-правових актів, прийнятих відповідними державними органами, необхідними для реалізації цього закону (у разі їх прийняття). Асоціацією будуть розроблені примірні документи з питань фінансового моніторингу, про що буде повідомлено додатково на сайті Асоціації.
Нагадуємо також про необхідність виконання ломбардами вимог пунктів 2.9, 2.10 та 2.13 Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 5 серпня 2003 р. № 25 (у редакції розпорядження Держфінпослуг від 24 лютого 2011 р. № 102), щодо необхідності оформлення на працівників, на яких покладаються обов’язки відповідального за проведення фінансового моніторингу (до дати покладення на них обов’язків):
– у ломбарді – письмового висновку щодо підтвердження ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника;
– у відокремленому підрозділі – крім письмового висновку щодо підтвердження ділової репутації кандидата на посаду відповідального працівника підрозділу також і подання керівника відокремленого підрозділу або особи, яка виконує його обов’язки, про призначення відповідального по підрозділу, яке погоджується з відповідальним працівником ломбарду.
Зазначені вимоги поширюються на осіб, які призначались або призначаються відповідальними після набрання чинності розпорядження Держфінпослуг від 24 лютого 2011 р. № 102 (розпорядження набуло чинності 03.06.2011 року).
Крім того, звертаємо увагу ломбардів на необхідність виконання вимог Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 5 серпня 2003 р. № 25 (у редакції розпорядження Держфінпослуг від 24 лютого 2011 р. № 102) (далі – Положення) щодо розроблення та затвердження до початку 2020 року (наприклад, у грудні 2019 року):
– плану навчання та підвищення кваліфікації працівників ломбарду (відокремлених підрозділів) щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу на 2020 рік (пункт 3.4 розділу III Положення);
– програми навчання працівників щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, на 2020 рік (пункт 4.12 розділу IV Положення);
– плану проведення внутрішніх перевірок на 2020 рік на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, виконання правил з фінансового моніторингу та програми здійснення фінансового моніторингу (пункти 9.1 розділу IX Положення).
Відповідно до Положення ці документи є окремими внутрішніми документами та щороку затверджуються керівником ломбарду або особою, яка виконує його обов’язки. Тобто, на кожен рік повинен бути окремий план навчання, програма навчання та план перевірок.
Відповідно до Положення у разі необхідності протягом поточного року вносяться корективи до плану перевірок і скорегований план надається на затвердження керівнику ломбарду.
Також нагадуємо про необхідність дотримання вимог щодо своєчасного проходження працівниками, відповідальними за проведення фінансового моніторингу як у ломбарді, так і у його відокремлених підрозділах, навчання та підвищення кваліфікації.
Відповідно до законодавства:
– навчання новопризначених працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, проводиться протягом трьох місяців після призначення на посаду або надання відповідних повноважень;
– працівники, відповідальні за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, повинні підвищувати свою кваліфікацію шляхом проходження навчання та складання екзамену не рідше одного разу на три роки.
Звертаємо увагу, що зазначені вимоги стосуються як відповідальних працівників по ломбарду, так і відповідальних працівників по відокремленим підрозділам.
Вважаємо за необхідне звернути увагу на необхідність виконання ломбардами вимог законодавства:
– щодо необхідності зазначення відповідних положень щодо фінансового моніторингу у посадових інструкціях працівників ломбарду, що задіяні у проведенні фінансових операцій.
Щодо посадових інструкцій працівників ломбарду, що задіяні у проведенні фінансового моніторингу, нагадуємо, що відповідно до вимог пункту 26 частини другої статті 6 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII суб’єкти первинного фінансового моніторингу у тому числі зобов’язані встановлювати, розподіляти шляхом визначення трудовими договорами (у посадових інструкціях, контрактах тощо) та доводити до відома відповідальних працівників та інших працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу їх функціональні обов’язки щодо здійснення первинного фінансового моніторингу, ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта, визначення (виявлення) та проведення оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, здійснення моніторингу ризиків клієнтів тощо.
Тобто, у зазначених документах (наприклад у посадових інструкціях працівників) повинні бути обов’язково зазначені їх функціональні обов’язки щодо здійснення первинного фінансового моніторингу, ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта, визначення (виявлення) та проведення оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, здійснення моніторингу ризиків клієнтів тощо.
– щодо необхідності попередження працівників ломбарду (відокремлених підрозділів), що задіяні у проведенні фінансового моніторингу, про відповідальність за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Працівники установи (відокремленого підрозділу), що задіяні у проведенні фінансового моніторингу, мають бути письмово попереджені про відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Також вважаємо за необхідне щодо постановки на облік у Держфінмоніторингу як суб’єктів первинного фінансового моніторингу – ломбардів, так і його відокремлених підрозділів, додатково зазначити наступне.
Як і раніше до ломбардів у 2019 році надходили запити (вимоги) Нацкомфінпослуг про надання інформації, копій відповідних документів та пояснень щодо:
– неподання або несвоєчасного подання ломбардами до Держфінмоніторингу інформації (форм №1-ФМ) для постановки на облік ломбардів та/або його відокремлених підрозділів;
– щодо неподання або несвоєчасного подання до Держфінмоніторингу змін до інформації, яка була подана ломбардами для взяття його або відокремлених підрозділів ломбарду на облік;
– щодо невиконання ломбардами вимог з додержання строків направлення виправлених форм №1-ФМ у разі отримання ломбардами форм №3-ФМ з відмовою про взяття інформації на облік.
У переважній більшості випадків запити направлялись у зв’язку з:
– неподанням або несвоєчасним поданням ломбардами до Держфінмоніторингу змін до інформації по ломбарду або його відокремленим підрозділам, які подавались для постановки їх на облік;
– неподанням або несвоєчасним поданням ломбардами до Держфінмоніторингу виправлених форм №1-ФМ, після прийняття Держфінмоніторингом відмов у разі подання/оформлення №1-ФМ не в повному обсязі або з помилками, про що Держфінмоніторинг повідомляє ломбарди шляхом направлення форм 3-ФМ із зазначенням в них підстав для відмови;
– неподанням або несвоєчасним поданням ломбардами до Держфінмоніторингу форм №1-ФМ після прийняття ломбардами рішень щодо припинення діяльності відокремленого підрозділу.
У зв’язку із цим нагадуємо, що:
– у разі змін в інформації (наприклад, зміна відповідального працівника, призначення/зміна т.в.о відповідального працівника, зміна будь-яких реквізитів: місцезнаходження, зміна номеру телефону тощо), яка зазначалась у первинній формі №1-ФМ (постановка на облік) щодо ломбарду або відокремленого підрозділу, прийняття рішення про ліквідацію (припинення діяльності) підрозділу необхідно протягом 3 робочих днів з дати настання таких змін подати/направити Держфінмоніторингу відповідну інформацію (форму №1-ФМ);
– у разі отримання форми 3-ФМ з відмовою ломбард зобов’язаний протягом 3 робочих днів з дати отримання відповідного повідомлення подати/направити інформацію (форму №1-ФМ) в повному обсязі та/або без помилок.
Форма обліку та подання інформації (форма №1-ФМ), правила її оформлення повинні відповідати Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2016 року № 24.
Одночасно, повідомляємо, що відповідно до законодавства:
– інформація у паперовому вигляді (форма №1-ФМ) подається ломбардом до Держфінмоніторингу шляхом надсилання поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення або вручення під розписку;
– у разі подання форми №1-ФМ у паперовому вигляді, підтвердженням дотримання ломбардом строків подання такої інформації є наявність у ломбарда документа, виданого оператором поштового зв’язку, що підтверджує факт надсилання відповідної інформації з повідомленням про вручення поштового відправлення, або відмітки Держфінмоніторингу про отримання інформації;
– подана ломбардом інформація у паперовому вигляді (копії або другі примірники форм №1-ФМ), отримане повідомлення про результати її обробки (форма №3-ФМ), документи, що підтверджують факт подання інформації Держфінмоніторингу (супровідні листи, повідомленням про вручення поштового відправлення), зберігаються ломбардом не менш як п’ять років;
– якщо з будь-яких причин ломбард не отримав від Держфінмоніторингу протягом 10 робочих днів з дати надходження повідомлення про вручення поштового відправлення або протягом 20 робочих днів з дати відправлення інформації, необхідної для взяття його на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття суб’єкта на облік) (у разі ненадходження повідомлення про вручення поштового відправлення) повідомлення про результати обробки інформації (форма №3-ФМ), необхідної для взяття суб’єкта на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття на облік), ломбард звертається до Держфінмоніторингу для з’ясування причини неотримання відповідного повідомлення (форми №3-ФМ). При цьому, у разі необхідності отримання копії повідомлення про результати обробки інформації, необхідної для взяття на облік (зняття з обліку, внесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття на облік), ломбард надсилає до Держфінмоніторингу письмовий запит.
Звертаємо увагу, що під час проведення перевірок (надання відповіді на вимоги/запити Нацкомфінпослуг) Нацкомфінпослуг вимагає надання відповідних документів, які підтверджують як виконання вимог законодавства щодо необхідності звернення ломбарду до Держфінмоніторингу про з’ясування причин неотримання форми №3-ФМ, так і своєчасність такого звернення (у встановлені строки). У паперовому вигляді документами, які підтверджують направлення відповідних звернень та їх своєчасність, є, наприклад, копії звернень (листів) ломбарду, повідомлення про вручення поштового відправлення.
Щодо Закон України від 6 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (нового закону у сфері фінансового моніторингу), інформація про який була розміщена на сайті Асоціації 19.12.2019 року, зазначаємо про необхідність ознайомлення відповідальними працівниками із законом до набуття ним чинності.
Це інформаційне повідомлення та рекомендації з організації та проведення фінансового моніторингу у ломбардах підготовлено з урахуванням вимог та положень чинного на сьогодні законодавства, у тому числі діючого Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII.